ВИРОБИ ХЛІБОБУЛОЧНІ ПАЛИЧКИ ХЛІБНІ (ЧАСТИНА 2). ДСТУ-П 4584:2006.

ДСТУ-П 4584:2006. ВИРОБИ ХЛІБОБУЛОЧНІ ПАЛИЧКИ ХЛІБНІ (ЧАСТИНА 2)

Дозволено використовувати зворотну транспортну тару.

1. Хлібні палички треба укладати в дощаті або фанерні ящики згідно з ГОСТ 10131, ГОСТ 11354, ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ13512, ГОСТ 13511 або в тару з іншого матеріалу, дозволеного для використовування центральним органом виконавчої влади з охорони здоров’я для застосовування в контакті з харчовими продуктами, масою нетто не більше 10 кг.

Перед укладанням неупакованих хлібних паличок кожний ящик всередині з усіх сторін обкладають папером згідно з ГОСТ 8273 або пергаментом згідно з ГОСТ 1341 або підпергаментом згідно з ГОСТ 1760.

1. Хлібні палички дозволено фасувати в набори у вигляді суміші декількох назв у співвідношеннях, передбачених рецептурами.
2. 1. Маркування
   2. 1. Марковання на спожиткову тару (коробки, пачки тощо) наносять типографським способом, штампом, наклеюванням ярлика або вкладанням етикетки в тару з прозорих полімерних матеріалів.

Марковання повинно містити таку інформацію:

• назву хлібних паличок;
• масу нетто;
• перелік інгредієнтів, використаних для виготовлення хлібних паличок, а також харчові добавки;
• вміст основних харчових речовин (білки, жири, вуглеводи, вітаміни В1, В2, РР) та енергетичну цінність 100 г хлібних паличок;
• номер зміни або номер чи прізвище укладальника;
• кінцеву дату споживання «Вжити до» (або дату вироблення та термін придатності до споживання);
• умови зберігання;
• позначення цього стандарту;
• назву, адресу, телефон виробника і місце виготовлення;
• штрих-код згідно з ДСТУ 3145 (за наявності);
• знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (за наявності);
• товарний знак підприємства-виробника (за наявності).

• 1. Маркування транспортної тари — згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке. Обережно», «Оберігати від вологи». Знак «Штабелювання обмежене» використовують у разі необхідності.

На кожну одиницю транспортної тари (ящик, контейнер) штампом або наклеюванням ярлика наносять марковання, яке містить:

• назву хлібних паличок;
• масу брутто;
• масу нетто (для неупакованих хлібних паличок);
• кількість паковальних одиниць (для упакованих хлібних паличок);
• перелік інгредієнтів, використаних для виготовлення хлібних паличок, а також харчові добавки (для неупакованих хлібних паличок);
• вміст основних харчових речовин (білки, жири, вуглеводи, вітаміни В1, В2, РР) та енергетичну цінність 100 г хлібних паличок (для неупакованих виробів);
• номер зміни або номер чи прізвище укладальника;
• кінцеву дату споживання «Вжити до» (або дату вироблення та термін придатності до споживання);
• умови зберігання;
• позначення цього стандарту;
• назву, адресу, телефон виробника і місце виготовлення;
• штрих-код згідно з ДСТУ 3145 (за наявності);
• знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (за наявності);
• товарний знак підприємства-виробника (за наявності);
• 1. У разі необхідності, дозволено застосовування марковання, що містить попереднє позначення нормативного документа та штрих-коду продукції, до повного використовування пакувальних матеріалів, за умови, що загалом марковання відповідає вимогам чинного нормативного документа.
  2. 1. Хлібні палички, які призначені для експорту, упаковують і маркують згідно з вимогами зовнішньоекономічних організацій.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
2. 1. Під час виробляння хлібних паличок необхідно дотримуватись вимог безпеки, які встановлені ПТБ 7-224 [7] і СП 823 [8].
   2. Технологічне устатковання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
   3. Технологічний процес повинен здійснюватися згідно з ГОСТ 12.3.002.
3. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
4. 1. Стічні води під час виробництва хлібних паличок повинні підлягати очищенню та відповідати СанПиН 4630 [9].
   2. Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [10].
   3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами проводять згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [11].
5. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
6. 1. Хлібні палички приймають партіями.

Партією вважають:

у виробника — хлібні палички однієї назви, вироблені однією бригадою на одній печі за одну зміну;

в торговельній мережі — хлібні палички однієї назви, вироблені одним підприємством і оформлені однією товарно-транспортною накладною.

У товарно-транспортній накладній проставляють штамп на відповідність партії продукції вимогам цього стандарту і дату виготовлення хлібних паличок.

У разі комп’ютерної системи оформлення у товарно-транспортній накладній зазначають у спеціально відведеному місці (рамці) таку інформацію:

«Штамп про якість. Продукція відповідає вимогам нормативних документів. Контролер, прізвище або номер контролера.»

1. Зовнішній вигляд хлібних паличок (форму, розміри, поверхню, колір), масу поштучних хлібних паличок і масу нетто в спожитковій тарі, а також якість паковання і марковання контролюють на 2—3 лотках від кожної вагонетки, контейнера або стелажа; на 10 % ящиків від кожної полки. Результати контролювання розповсюджуються на вагонетку, контейнер, стелаж, полицю, від яких відбирається продукція.
2. 1. Для контролювання органолептичних (крім форми, розмірів, поверхні, кольору) та фізико- хімічних показників складають представницьку вибірку способом «розсипом» згідно з ГОСТ 18321.
   2. Об’єм представницької вибірки визначають так: у разі маси партії до 0,4 т включно — 5 ящиків, 10 коробок або пачок; у разі маси партії більше ніж 0,4 т — 10 ящиків, коробок або пачок.
   3. У разі отримання незадовільних результатів аналізування хоча б за одним із показників, проводять додаткове аналізування на подвоєній вибірці від тієї самої партії.

Результати додаткового аналізування поширюються на всю партію.

1. Фізико-хімічні показники визначають періодично і за вимогою одержувача-споживача. Періодичність контролювання встановлює підприємство-виробник.
2. 1. Періодичність контролювання за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів здійснюють згідно з МР 4.4.4.108 [12].

Порядок встановлює виробник продукції за погодженням із органами санітарного нагляду.

1. Вміст пестицидів у готовій продукції контролюють за вимогою одержувача-споживача.
2. 1. Вимоги безпеки розділів 6 і 7 контролюють в процесі готування і освоєння виробництва і в порядку, встановленому органами Держнагляду.

9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Відбирання проб
2. Відбирання проб для визначання якості хлібних паличок проводять від представницької вибірки методом «наосліп» згідно з ГОСТ 18321 не раніше ніж через 6 год після виймання виробів з печі.

Із кожного ящика, коробки або пачки відбирають точкові проби відповідно до 8.2 для одержання об’єднаної проби масою не менше ніж 0,5 кг.

1. Правила готування та пакування лабораторних зразків для відправлення в лабораторію для аналізування — згідно з ГОСТ 5667.
2. Контролювання органолептичних показників і маси хлібних паличок, якості пакован- ня і марковання
3. Якість паковання і марковання, а також форму, колір, поверхню та розміри хлібних паличок контролюють візуально, переглядаючи хлібні палички, відібрані в кількості відповідно до 8.2.

Масу нетто визначають зважуючи на вагах згідно з ГОСТ 29329, не менше ніж 10 коробок, пачок або штук хлібних паличок, відібраних від тієї самої кількості.

Товщину хлібних паличок визначають штангенциркулем згідно з ГОСТ 166, вимірюванням діаметра поперечного перерізу виробу.

1. За об’єднаною пробою визначають внутрішній стан, крихкість, смак та запах виробів, наявність ознак хвороб, плісняви, сторонніх домішок та хрусту від мінеральної домішки.
2. Визначання масової частки крихти та лому
3. Прилади

Ваги лабораторні загальної призначеності з допустимою похибкою зважування ± 0,05 г згідно з ГОСТ 24104.

1. Аналізування

Хлібні палички перекладають з ящиків, коробок та пачок на стіл та відбирають крихту та лом.

1. Опрацьовування результатів

Масову частку крихти (лому) К у відсотках визначають за формулою:

„ т,  100

К ,(1)

т

де т — загальна маса хлібних паличок, лому і крихти в ящиках, коробках, пачках, кг; т1 — маса крихти (лому) в ящиках, коробках, пачках, кг.

1. Контролювання фізико-хімічних показників
2. Готування об’єднаної проби для фізико-хімічного аналізування

Хлібні палички, відібрані відповідно до 9.1.1 готують до випробовування так: видаляють домішки та оздоблення поверхні (крім виробів з маком, горіхом, кмином ), подрібнюють в крихту, яку ретельно перемішують. З цієї кількості виділяють аналітичну пробу масою від 50 г до 60 г, ретельно розтирають у ступці на порошок так, щоб він повністю просіювався через дротяну сітку № 08.

Для визначання масової частки цукру та жиру аналітичну пробу готують масою 300 г.

Від аналітичної проби беруть наважки для визначення вологості та кислотності.

1. Визначання вологості — згідно з ГОСТ 8494.
2. Визначання кислотності — згідно з ГОСТ 5670.
3. Визначання цукру — згідно з ГОСТ 5672.
4. Визначання жиру — згідно з ГОСТ 5668.
5. Контролювання показників безпеки
6. Визначання токсичних елементів
7. Готування проб для визначання токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929.
8. Визначання токсичних елементів:

• ртуті — згідно з ГОСТ 26927,
• миш’яку — згідно з ГОСТ 26930,
• міді — згідно з ГОСТ 26931,
• свинцю — згідно з ГОСТ 26932,
• кадмію — згідно з ГОСТ 26933,
• цинку — згідно з ГОСТ 26934.

1. Визначання мікотоксинів:

• афлатоксину В1 — згідно з МР 2273 [3] та ДСТУ EN 12955;
• дезоксиніваленолу — згідно з МУ 3940 [4];
• зеараленону — згідно з МР 2964 [5].

1. Визначання радіологічних показників — згідно з ДР [2].
2. Визначання пестицидів — згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [13].
3. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Хлібні палички транспортують всіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, що чинні для цього виду транспорту.
   2. Транспортні засоби повинні бути критими, сухими, чистими і не зараженими шкідниками хлібних запасів. Під час транспортування хлібні палички оберігають від атмосферних опадів.
   3. Щоб уникнути лому хлібних паличок, ящики на транспорт укладають щільними рядами.
   4. Хлібні палички треба зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, за температури не вище ніж 25 оС і відносній вологості повітря від 65 % до 75 %.

Не дозволено зберігання хлібних паличок разом із продуктами, які мають специфічний запах.

1. Ящики з хлібними паличками треба встановлювати на стелажі або на підтоварники штабелями висотою не більше 8 ящиків. Відстань від джерела тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинна бути не менше ніж 1 м. Між кожними двома рядами ящиків залишають не менше ніж 0,05 м для провітрювання. Між окремими штабелями і між штабелем і стіною залишають проходи не менше ніж 0,7 м.
2. 1. Реалізацію неупакованих хлібних паличок у роздрібній торговельній мережі треба здійснювати за наявності інформаційних даних про енергетичну цінність, вміст білка, жиру, вуглеводів, вітамінів (В1, В2 , РР ) у 100 г виробів.
3. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
4. 1. Виробник гарантує відповідність якості хлібних паличок вимогам цього стандарту за умов дотримання правил зберігання та транспортування.
   2. Термін придатності до споживання хлібних паличок від дати їх виготовлення встановлює розробник, і це вказують в рецептурі для конкретної назви виробу, і він повинен бути не більше ніж для:

а) хлібних паличок вагових або негерметично упакованих:

• з масовою часткою жиру 10 % і більше — 30 діб;
• з масовою часткою жиру до 10 % та виготовлених на основі рослинних твердих жирів з тривалим терміном зберігання — 90 діб;

б) хлібних паличок, герметично упакованих за типом конверту або термоспаювання в пакети з полімерних повітронепроникних матеріалів, дозволених до використовування центральним органом виконавчої влади з охорони здоров’я — 90 діб.

1. Термін придатності до споживання окремої назви хлібних паличок може бути збільшений розробником за погодженням з приймальною комісією та у разі додаткових досліджень виробів відповідними установами, підпорядкованими центральниму органу виконавчої влади з охорони здоров’я і позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.