НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ 

СІНО 

Технічні  умови 

ДСТУ 4674:2006 

Видання офіційне 

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2008


ПЕРЕДМОВА


 

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний науковий центр «Інститут землеробства» Української академії аграрних наук; Національний аграрний університет    Кабінету Міністрів України; Київський обласний  державний  проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції; Інститут кормів Української  академії аграрних наук

 РОЗРОБНИКИ: В. Кургак, д-р с-г наук (науковий керівник); В. Сайко, д-р с-г. наук; І. Ібатуллін, д-р  с-г. наук ; А . Боговін, д -р  с-г. наук; С. Кленська, д- р с-г. наук; Г. Демидась, д-р с-г. наук; В. Петриченко, д-р с-г. наук;  М. Кулик, д-р с-г наук; В. Камінський, д -р с-г  наук; О. Лук’янець, канд. с-г  наук; Л. Єрмакова,  канд. с-г  наук; В. Отченашко, канд. с-г  наук; В. Коваленко, канд. с-г. наук; А. Чигрин, канд.  с-г. наук; О.  Курнаєв,  канд. с-г наук; В. Зосімов

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 15 серпня 2006 р.№  242

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі  скасуванням в Україні чинності  ГОСТ 4808–87)



ЗМІСТ


1  Сфера застосування 

2  Нормативні посилання 

3  Терміни та визначення понять

4  Класифікація

5  Технічні вимоги

6  Вимоги безпеки

7  Вимоги охорони довкілля 

8  Маркування 

9  Пакування 

10  Методи контролювання 

11  Правила приймання

12  Правила зберігання та транспортування

13  Гарантії виробника

Додаток А Зразок етикетки 

Додаток Б Паспорт якості

Додаток В Перелік отруйних та шкідливих рослин, поширених в Україні, наявність яких у сіні негативно впливає на  здоров’я тварин і  якість   тваринницької продукції 

Додаток Г Бібліографія 

ДСТУ 4674:2006 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ 

СІНО

Технічні умови 

СЕНО

Технические условия 

HAY

 Specifications 

Чинний від 2007–10–01 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1Цей стандарт поширюється на сіно (пресоване та розсипне), яке отримують зневодненням (висушуванням) у природних умовах скошених  трав’яних рослин, насамперед сіяних багаторічних та однорічних бобових і злакових трав, а також трав природних кормових угідь, і використовують для безпосереднього згодовування сільськогосподарським тваринам, приготування сінного борошна, різки  або кормових сумішей.

1.2  Стандарт  не поширюється  на  корми  природного  сушіння нерослинного  походження.

1.3  Вимоги  щодо безпечності  сіна  викладено в  пункті  5.5, безпеки й  охорони  довкілля  —у розділах 6 і 7.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті  є посилання  на  такі  нормативні  документи:

ДСТУ 3570–97 (ГОСТ  13496.7–97) Зерно  фуражне, продукти його переробки,  комбікорми. Методи визначення токсичності

ДСТУ ISO 5984:2004 Корми   для тварин.  Визначання вмісту сирої золи

ДСТУ ISO 5985:2004 Корми для тварин. Визначання вмісту сирої золи, нерозчинної в соляній кислоті

ДСТУ ISO 6492:2003 Корми   для тварин.  Визначання вмісту  жиру

ДСТУ  ISO 6651:2003 Корми для  тварин. Визначання  вмісту афлатоксину В1

ДСТУ ISO 6865:2004  Корми  для тварин.  Визначення вмісту сирої  клітковини методом проміжного  фільтрування

ДСТУ ISO 14181:2003 Корми для  тварин. Визначання залишків хлорорганічних пестицидів. Метод газової хроматографії

ГОСТ  12.1.004–91  ССБТ. Пожарная  безопасность.  Общие требования  (ССБП.  Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005–88 ССБТ.  Общие санитарно-гигиенические требования   к воздуху рабочей зоны  (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги   до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.2.003–91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги  безпеки)

ГОСТ 12.2.019–86 Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности (Трактори та машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ  12.3.002–75     ССБТ.   Процессы производственные. Общие   требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі.  Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 17.2.3.02–78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих  речовин промисловими  підприємствами)

ГОСТ 10354–82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия (Плівка поліетиленова. Технічні умови)

ГОСТ  13496.2–91 Корма,  комбикорма,  комбикормовое сырье.  Метод определения  сырой клетчатки  (Корми, комбікорми,  комбікормова сировина.  Метод визначання сирої  клітковини)

ГОСТ 13496.4–93 Корма,  комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения содержания азота и сырого протеина (Корми, комбікорми, комбікормова сировина. Методи визначання вмісту азоту та  сирого протеїну)

ГОСТ 13496.13–75 Комбикорма.  Методы определения запаха, зараженности вредителями хлебных запасов (Комбікорми. Методи визначання запаху, зараженості шкідниками хлібних запасів)

ГОСТ 13496.19–93 Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения содержания нитратов и нитритов (Корми, комбікорми, комбікормова сировина. Методи   визначання вмісту нітратів і нітритів)

ГОСТ 13496.20–87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточныхколичеств  пестицидов  (Комбікорми,  комбікормова  сировина. Метод  визначання  залишкової кількості пестицидів)

ГОСТ  17308–88 Шпагаты. Технические условия (Шпагати. Технічні  умови)

ГОСТ 24104–88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Терези лабораторні  загальної призначеності  і зразкові.  Загальні технічні умови)

ГОСТ 24230–80 Корма растительные. Метод определения перевариваемости in vitro (Корми рослинні. Метод  визначання  перетравності  in vitro)

ГОСТ 26927–86 Сырье и  продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і  продукти харчові. Методи  визначання ртуті)

ГОСТ 26929–94 Сырье и продукты  пищевые.  Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація  для визначання вмісту токсичних  елементів)

ГОСТ 26930–86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання  миш’яку)

ГОСТ 26931–86 Сырье и  продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і   продукти харчові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932–86 Сырье и  продукты пищевые. Метод определения свинца (Сировина і  продукти харчові.  Метод визначання свинцю)

ГОСТ 26933–86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения кадмия (Сировина  і продукти харчові. Метод визначання кадмію)

ГОСТ 26934–86 Сырье  и продукты пищевые. Метод определения  цинка (Сировина  і продукти харчові. Метод визначання цинку)

ГОСТ 27262–87 Корма растительного происхождения. Методы отбора проб (Корми рослинного походження.  Методи відбирання проб)

ГОСТ  27548–97 Корма   растительные. Методы определения содержания влаги  (Корми рослинні. Методи визначання вмісту вологи)

ГОСТ 28001–88 Зерно фуражное,  продукты его переработки, комбикорма. Методы определения микотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2) и охратоксина (Зерно фуражне, продукти його переробляння, комбікорми. Методи визначання мікотоксинів: Т-2 токсину, зеараленону Ф-2) та охратоксину А)

ГОСТ  28396–89  Зерновое  сырье,  комбикорма. Метод определения патулина (Зернова сировина,  комбікорми. Метод визначання  патуліну)

ГОСТ 30178–96 Сырье  и продукты пищевые.  Атомно-абсорбционный метод  определения токсичных элементов (Сировина і продукти харчові.   Атомно-абсорбційний метод визначання токсичних елементів).

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті  використано  такі  терміни та їх   визначення:

3.1  cіно

ДСТУ 4674:2006

Грубий корм, отриманий унаслідок зневоднення трави до вологості не більше  ніж 17  % повітряно-сонячним висушуванням або повітряноcонячним      висушуванням до вологості (35—40) %  з подальшим досушуванням методом активного  вентилювання

3.2  м’якість сіна

Стан, який характеризує різну здатність протидії  на згинання  руками жмута сіна

3.3  копиця

Конусоподібна форма укладання сіна висотою до 2м з метою досушування і зручності транспортування  та висотою до 4м з метою тимчасового зберігання

3.4  пака

Паковання пресованого сіна  у вигляді паралелепіпеда

3.5  рулон

Паковання пресованого сіна у вигляді  циліндра

3.6  скирта

Форма укладання розсипного або пресованого сіна у вигляді паралелепіпеда з округлою вершиною висотою не менше ніж 4 м

3.7  стіг

Форма укладання розсипного сіна у вигляді купола з округлою вершиною висотою не менше ніж 4 м.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ

4.1Залежно від ботанічного складу та умов вирощування трав сіно поділяють на такі типи:

— сіяне  бобове з багаторічних чи  однорічних трав (бобових рослин  понад 70 %);

— сіяне  злакове (злакових трав понад  70 % та бобових менше  ніж 20  %);

— сіяне  бобово-злакове (бобових трав понад  50 %, але не більше ніж 70  %);

— сіяне  злаково-бобове  (бобових трав від  20 % до 50 %);

—  природних кормових угідь, яке за ботанічним складом поділяють на злакове, бобове, бобово-злакове, злаково-бобове, різнотравнозлакове, різнотравно-бобове, різнотравно-бобовозлакове, осокове, осоково-злакове, осоково-різнотравно-злакове тощо; за типом угідь — лугове, степове,  болотяне,  солонцево-солончакове.

4.2   За способом заготівлі сіно поділяють на розсипне та пресоване у паки (форма паралелепіпеда) та  рулони (форма циліндра), розміри яких  залежать від технологічних та конструктивних особливостей прес-підбирача.

4.3   За способом сушіння сіно поділяють на сіно повітряно-сонячного сушіння та повітряно-сонячного  в  поєднанні  з  досушуванням методом  активного  вентилювання.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1   Сіно повинно відповідати вимогам цього стандарту, і його треба виготовляти за технологічною  інструкцією, затвердженою  в установленому порядку.

5.2   Сіно, виготовлене із сіяних трав та  трав природних кормових угідь, поділяють на три класи відповідно до вимог  таблиці  1.


Таблиця 1 — Нормативні вимоги    для  встановлення  класів  сіна


     Норма для класу 
 Назва показника  І  ІІ ІІІ Метод
 контролювання
 Фаза вегетації під час скошування трав, не пізніше:    
 злакових  початок
колосіння
 початок
цвітіння
 цвітіння  Згідно з 10.2
 бобових  бутонізація  цвітіння  кінець
цвітіння
 Згідно з 10.2
 Колір:     
 сіяного бобового (бобово-злакового)    зелений, зелено-жовтий, світло-бурий  
 Згідно з 10.3.1
 сіяного злакового і сіна природних кормових угідь     зелений, жовто-зелений, зелено-бурий
 Згідно з 10.3.1
 Запах   типовий ароматний сінний, без запаху
 Згідно з 10.3.2
 М’якість (структура)    дуже м’яка та гнучка, злегка жорстка
 Згідно з 10.4
 Масова частка листя, %, не менше ніж  50 35 20 Згідно з 10.6
 Масова частка сторонніх домішок, %, не більше ніж  10 20 30 Згідно з 10.5
 Масова частка шкідливих та отруйних рослин, %,
не більше ніж
 0,5 1,0 1,0 Згідно з 10.5
 Масова частка сухої речовини, %, не менше ніж    83
 Згідно з 10.9
 Вміст у сухій речовині:     
 сирого протеїну, %, не менше ніж  5 11 7 Згідно з ГОСТ 13496.4
 сирої клітковини, %, не більше ніж  27 30 33 Згідно з ГОСТ 13496.2
 обмінної енергії, МДж/кг, не менше ніж  9,2 8,5 7,8 Згідно з 10.17, 10,18
 кормових одиниць, в 1 кг, не менше ніж  0,75 0,61 0,49 Згідно з 10.19
 золи, нерозчинної у соляній кислоті, %,
не більше ніж
   0,7
 Згідно з ДСТУ ISO 5985
 Токсичність    не допускають
 
Примітка 1.Бобово-злакові травосумішки скошують під час настання відповідної фази вегетації у домінувального компонента.

Примітка 2.За виготовлення вологого пресованого сіна із застосовуванням консервантів та багатошарового полімерного пакування вміст вологи допускають до 40 %. 

Примітка  3.Масова частка сторонніх домішок — це сумарний вміст малоцінних рослин (щучка дерниста, біловус стиснутий, лепешняк водяний, великостеблові осоки, щавелі, очерети тощо), шкідливих та отруйних рослин і рослин з грубими та здерев’янілими стеблами діаметром 3 мм і більше, а також пилу, грудок землі, каміння тощо.

Примітка 4.Перелік шкідливих та отруйних речовин наведено у додатку В.

Примітка 5.У сіні не допустима наявність видимих шкідників (комах).

Примітка 6.У сіні із сіяних трав масова частка шкідливих і отруйних рослин не допустима.  

5.3  Розміри, маса і  щільність паків і рулонів пресованого сіна повинні  характеризуватись такими  параметрами:

— довжина паки — від 0,5 м до 1,5 м, ширина й висота — у два—три рази менше, маса — від 10 кг  до 100 кг;

— довжина рулону — від 1 м до 2 м, діаметр — від 0,5 м до 2 м, маса — від 100 кг до 800 кг;

— щільність пресування сіна у паках і рулонах повинна бути в межах від 70 кг/м3до 200 кг/м3.

Паки і рулони пресованого сіна за розмірами в одній партії повинні бути рівномірними. Граничний  відхил розміру від  середнього показника не повинен  перевищувати ±  5  %.

5.4Розміри скирт та стогів під час зберігання розсипного сіна просто неба повинні характеризуватись такими параметрами: висота  скирти та  стогу повинна бути більше ніж 4  м, ширина скирти  та діаметр  стогу  — більше ніж  3 м.

5.5Вміст токсичних елементів та пестицидів у сіні не повинен перевищувати рівнів,  зазначених  у  [1] і  [2], мікотоксинів — [3],  нітратів і нітритів  — [4];  радіонуклідів — [5]. Максимально допустимий рівень показників безпеки сіна наведено у таблиці  2.

Таблиця  2 — Показники безпеки сіна 

Назва показника

Допустимий рівень

вмісту в сухій речовині

Метод контролювання  
 Нітрати, мг/кг  500,0  Згідно з ГОСТ 13496.19

 Нітрити, мг/кг

 10,0 Згідно з ГОСТ 13496.19
 Токсичні елементи, мг/кг:  
 свинець 3,0Згідно з ГОСТ 26932 або ГОСТ 30178
 кадмій 0,3Згідно з ГОСТ 26933 або ГОСТ 30178
 миш’як 0,5 Згідно з ГОСТ 26930 або ГОСТ 30178
 ртуть 0,05Згідно з ГОСТ 26927 або ГОСТ 30178
 мідь 30Згідно з ГОСТ 26931 або ГОСТ 30178
 цинк 50Згідно з ГОСТ 26934 або ГОСТ 30178
 Пестициди, мг/кг   
 хлорорганічні пестициди  0,1 Згідно з ДСТУ ISO 14181
 гексахлоран  0,05 Згідно з ГОСТ 13496.20
 ДДТ (сума ізомерів та метаболітів)  0,05 Згідно з ГОСТ 13496.20
 гептахлор  не допускають  Згідно з ГОСТ 13496.20
 Мікотоксини,мг/кг:  
 афлатоксин В1
 0,1Згідно з ДСТУ ISO 6651 або [6]
 зеараленон 3,0Згідно з ГОСТ 28001 або [6]
 Т-2 токсин 0,2Згідно з ГОСТ 28001 або [6]
 дезоксиніваленол (вомітоксин) 0,2 Згідно з [8]
  патулін  0,5 Згідно з ГОСТ 28396 або [6] і [7]
  стеригматоцистин  0,6 Згідно з [6]
 Радіонукліди,Бк/кг:  
 стронцій-90 100 Згідно з [11]
 цезій-137 600 Згідно з [9] або [10]

5.6  Якщо сіно не відповідає вимогам, зазначеним у цьому стандарті, хоча б за одним із показників якості та безпеки, його переводять у нижчий клас або відносять до некласного або непридатного для згодовування.

5.7Якщо припускають погану якість сіна з ознаками його псування через несприятливі умови заготівлі й зберігання та інші негативні чинники, а також за зберігання більше ніж 6 міс., визначають придатність його до згодовування тваринам за  показниками  безпеки.

5.8Сіно, яке  виготовлено із трав, оброблених пестицидами, треба згодовувати худобі не раніше ніж через 30 днів з часу оброблення, якщо за інструкцією до його застосовування не вказано іншого терміну.

5.9  Вимоги  до  сировини

5.9.1 Для виготовлення сіна використовують однорічні та багаторічні бобові і злакові трави в  чистому вигляді  та їх  сумішки, а  також трави  природних кормових угідь, які скошені у фазі бутонізації, але не пізніше кінця цвітіння бобових і у фазі початку колосіння, але не пізніше цвітіння  злакових трав.

5.9.2У траві, яка призначена для виготовлення сіна, не допускають наявність грудок ґрунту, каміння  та паливно-мастильних  матеріалів.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1Під час заготівлі, зберігання і транспортування сіна необхідно дотримуватися загальних вимог  безпеки згідно з ГОСТ 12.2.019 та ГОСТ 12.3.002.

6.2  Вимоги пожежної безпеки повинні  відповідати ГОСТ  12.1.004.

6.3  Повітря робочої зони повинно відповідати  вимогам ГОСТ  12.1.005.

6.4  Технологічне устатковання повинно відповідати  вимогам  ГОСТ  12.2.003.

6.5Виробничий шум, атмосферне повітря, освітлення повинні відповідати ДСН 3.3.6.037 [12] та ДСН 3.3.6.042 [13].

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 Дотримання норм викидів шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та  ДСП 201 [14].

7.2Ґрунт та водні ресурси від забруднення виробничими відходами охороняють згідно з  вимогами СанПиН 42-128-4690 [15].

8 МАРКУВАННЯ

8.1Маркують кожну партію сіна, а за зберігання пак і рулонів запакованими поліетиленовою плівкою на кожну упаковку закріплюють (наклеюють)         етикетку розміром  100 мм × 150 мм відповідно до додатка  А.

8.2  На етикетці зазначають таку інформацію:

— назву та адресу підприємства-виробника;

— назву продукції та ботанічний  склад;

—  клас продукції  згідно з цим  стандартом;

— номер партії;

— масу партії у кілограмах;

—  період заготівлі  (початок і    кінець);

—  дату приймання  (число, місяць,  рік);

— призначення продукції;

— умови зберігання;

—  посаду, прізвище, ім’я та по батькові відповідальної особи.

8.3  Дозволено на етикетку наносити додаткову інформацію відповідно до умов договору (контракту).

9 ПАКУВАННЯ

9.1Сіно, яке призначене для постачання у централізовані фонди та на експорт, повинно бути пресованим у  паках або рулонах.

9.2  Паки і рулони пресованого сіна повинні бути надійно обв’язані шпагатом, який  виготовлено зі штучного волокна згідно з ГОСТ  17308.

9.3  Паки і рулони  сіна  І  класу повинні бути, як правило,  герметично запаковані в  поліетиленову забарвлену плівку підвищеної  міцності марки  М або Т  товщиною не  менше ніж  0,3 мм, яка  дозволена для контактування із  харчовими  продуктами згідно з  ГОСТ  10354.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

10.1  Відбирання та готування проб

10.1.1  Проби відбирають згідно з ГОСТ 27262.

10.1.2Проби для визначання  вмісту токсичних елементів готують згідно з  ГОСТ  26929.

10.2 Визначання фази вегетації трав, які призначені для збирання на сіно

Фазу вегетації трав визначають візуально за природного освітлення. Початком відповідної фази  вважають час, коли вона настала в 10 % рослин  домінувального  компонента  ( виду), кінця —  в 70  %.

10.3  Визначання зовнішнього  вигляду, кольору  і запаху

10.3.1Зовнішній вигляд і колір сіна визначають візуально за природного денного освітлення. Для  цього жмут сіна  розміщують на  гладенькій чистій  поверхні білого  паперу.

10.3.2  Запах  сіна визначають  органолептично  — згідно  з  ГОСТ 13496.13. Якщо  можлива затхлість, для посилення запаху жмут сіна масою від 50 г до 100 г розміщують у стакані місткістю 1 дм3,  заливають гарячою  водою, повністю змочуючи наважку сіна. Стакан накривають склом, через  2—3 хв зливають воду та визначають запах розігрітого сіна. Запах сіна може бути типовим ароматним, сінним, без запаху, затхлим, пліснявим, гнилісним.

10.4  М’якість (структуру) сіна визначають згинанням руками жмута сіна. Структуру вважають дуже м’якою та гнучкою, якщо жмут легко згинається і не ламається; м’якою — легко згинається і до  10  % стебел ламається; злегка жорсткою — із зусиллям згинається і ламається до 50 % стебел; жорсткою, ламкою — із зусиллям згинається і ламається  більше ніж 50 % стебел.

10.5  Визначання ботанічного   складу сіна

10.5.1 Засоби та допоміжні пристрої

Для  визначання застосовують ваги  лабораторні ІV класу  точності згідно з  ГОСТ 24104.

10.5.2 Готування до дослідження

Із середньої проби  сіна відбирають наважку  масою 500 г. Наважку сіна 3—4 рази струшують над брезентом для відділення частин рослин довжиною до 3 см та пилу. Сіно, яке залишилося,  зважують з точністю до 0,1 г.

10.5.3 Методика і правила випробовування

Для визначання ботанічного складу наважку сіна послідовно розбирають за природного освітлення на такі фракції: бобові; злакові; осоки; різнотрав’я;   шкідливі та отруйні рослини; малоцінні  рослини; рослини  із  грубими і здерев’янілими стеблами; грудки землі, каміння, пил тощо.

10.5.4 Порядок обліку результатів випробовування

Вміст окремих  фракцій (Х)  у відсотках визначають за формулою: (1)

 Х = (f⋅100) : n,

де   — маса фракції,  г;

— маса наважки  сіна,  г;

100  — стала величина.

Допустимі розходження між контрольними випробовуваннями не повинні перевищувати для фракцій  шкідливих та отруйних рослин 0,1 %, для  інших фракцій — 1 %.

Записують результат з  точністю до 0,1 %.

10.6  Визначання масової частки листя

Визначають візуально або згідно з 10.5 з  відмінностями,  які полягають у тому, що наважку ділять на дві фракції:  перша — листя, друга — стебла й суцвіття. Для прискорення випробовування  розібрані   і зважені  фракції  наважки  за  ботанічного аналізу  рекомендовано  об’єднати, а  потім обчесати та обірвати листя, залишаючи стебла й суцвіття. Зважують стебла й суцвіття. Масу  листя  (l) у  грамах визначають, віднімаючи від маси наважки (n) у  грамах масу стебел і суцвіття (s) у грамах. Вміст листя (Y) у відсотках визначають за формулою: 

Y = (l⋅100) : n,  (2)

де    l      — маса листя  у наважці,  г;

n     — маса наважки  сіна,  г;

100 — стала величина.

Записують результат з точністю до 1 %.

10.7  Наявність грудок ґрунту, каміння, видимих шкідників (комах), інших сміттєвих домішок та паливно-мастильних матеріалів визначають візуально огляданням об’єднаної проби перед виділенням із   неї середньої проби.

10.8 Визначання розмірів, маси  та щільності пак (рулонів) пресованого сіна

10.8.1Розміри паки визначають вимірюванням її довжини (l), висоти (h),  ширини (a) в метрах, розміри  рулону — вимірюванням  висоти (h) та  діаметра (d) в метрах, а також маси (m) в кілограмах у 5 паках чи  рулонах, узятих підряд. За отриманими даними розраховують середньоарифметичне  значення розмірів пак чи рулонів та граничний  відхил від середнього показника (V) у метрах за формулою:

 V = x⋅ 5 : 100,  (3)

де    х— середній  показник розміру (висоти,  ширини,  довжини  чи діаметра),  м; 5 і 100 — постійні числа.

Записують результат розмірів пак (рулонів) з точністю до 0,01 м, маси — з точністю до 0,1 кг

10.8.2Щільність  (Х) у кілограмах на метр кубічний  визначають за середніми показниками розмірів, маси та об’єму пак (рулонів)  за формулою:

Х=  m : О,  (4)

де m — маса  паки (рулону), кг;

О — об’єм  паки (рулону),  м3  .

Записують результат з точністю до 1 кг/м3.

10.8.3Об’єм паки (О) в метрах кубічних за середніми показниками розмірів визначають за формулою:

О = l⋅ h⋅ a,  (5)

де    l   —  довжина паки,  м;

h  —  висота паки , м;

a  —  ширина  паки, м.

10.8.4 Об’єм рулону  (О) в метрах кубічних визначають  за формулою:

О = 3,14  ⋅ (d : 2)2.h, (6)

де — діаметр  рулону, м;

h — висота рулону, м;

3,14;  2 — постійні числа.

Записують результат, одержаний  за формулами 5 і 6, з точністю до 0,01 м3.

10.9  Визначання масової частки сухої  речовини

Масову частку сухої речовини (Хс.р.)у відсотках   визначають за  формулою:

Хс.р. = 100 % –  W, (7)

де    W — вміст вологи (%), яку визначають згідно з ГОСТ 27548 або вологомірами типу ВЛК-01.

10.10 Вміст золи, нерозчинної у соляній кислоті, визначають згідно з ДСТУ ISO  5985.

10.11  Вміст сирого протеїну визначають згідно з ГОСТ 13496.4.

10.12  Вміст сирої клітковини визначають згідно з ГОСТ 13496.2 або ДСТУ ISO 6865.

10.13  Визначають коефіцієнт перетравності сухої речовини іn vitro (Кп) за формулою:

Кп = Пс.р. : 100  %, (8)

де Пс.р. — перетравність сухої речовини іn vitro(%), яку визначають згідно з ГОСТ 24230.

10.14  Визначають вміст сирого жиру  згідно з ДСТУ  ISO  6492.

10.15  Визначають вміст сирої  золи  згідно з  ДСТУ ISO  5984.

10.16Визначають вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) у відсотках за формулою:

БЕР = 100 — СП — СЖ — СК — СЗ, (9)

де СП  —  вміст у сухій речовині  корму сирого протеїну, %;

СЖ — вміст у сухій речовині корму сирого жиру,  %;

СК   — вміст у сухій  речовині корму сирої  клітковини, %;

СЗ   — вміст у сухій речовині корму сирої золи, %;

100 — стала величина.

Записують результат з  точністю до 0,1 %.

Примітка. Показники за 10.13, 10.14, 10.15, 10.16 визначають у разі  визначання вмісту обмінної енергії за формулою 11 (пункт  10.18).

10.17 Вміст обмінної енергії (ОЕ) в мегаджоулях на кілограм сухої речовини у сіні розраховують за формулою:

ОЕ = 5,59 + 25,09 : Х1 + 0,202Х2,  (10)

де    Х1— вміст сирої клітковини у сухій речовині, %;

Х2— вміст сирого протеїну у сухій речовині, %;

5,59;  25,09; 0,202 — постійні  коефіцієнти.

10.18 За наявності даних вмісту у сухій речовині сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини, безазотистих екстрактивних речовин та коефіцієнта перетравності сухої речовини (іn vitro) вміст обмінної енергії (ОЕ) в мегаджоулях на кілограм сухої речовини визначають за формулою:

ОЕ = (0,240 ⋅ СП + 0,398  ⋅СЖ + 0,201 ⋅СК + 0,175⋅ БЕР)⋅ Кп⋅ 0,82,    (11)

де СП — вміст у сухій речовині корму сирого протеїну,  %;

СЖ — вміст  у сухій речовині сирого жиру, %;

СК  — вміст у сухій речовині корму сирої  клітковини, %;

БЕР — вміст у сухій речовині безазотистих екстрактивних речовин, %;

Кп — коефіцієнт перетравності  сухої речовини in  vitro;

0,240; 0,398; 0,201; 0,175 — постійні енергетичні   коефіцієнти  для розраховування вмісту валової енергії     відповідно   до вмісту сирого протеїну,      сирого жиру, сирої клітковини,  безазотистих екстрактивних речовин;

0,82 —  коефіцієнт  обмінності перетравленої енергії.

Записують результат вмісту обмінної енергії з  точністю до 0,1 МДж/кг сухої  речовини.

10.19 Кількість кормових одиниць (корм. од.) в 1 кг сухої речовини розраховують за формулою:

Корм.  од. = (ОЕ)2⋅ 0,0081,    (12)

де ОЕ — вміст обмінної енергії в мегаджоулях на кілограм сухої речовини;

0,0081 — постійний коефіцієнт.

Записують результат з  точністю до 0,01  корм. од./кг сухої  речовини.

Примітка. Показники за 10.17,  10.18, 10.19 взяті з розрахунку для  великої рогатої худоби. 

10.20 Токсичність визначають згідно з ДСТУ 3570 та з методиками, які затверджені в установленому порядку центральними органами виконавчої   влади у сферах сільського господарства та охорони здоров’я.

10.21 Визначання вмісту показників безпеки

10.21.1Визначають  вміст токсичних  елементів  згідно з  ГОСТ 30178,  а  також:

—  ртуті — згідно  з ГОСТ 26927;

— кадмію — згідно з   ГОСТ 26933;

—  свинцю — згідно з  ГОСТ 26932;

— миш’яку — згідно з  ГОСТ 26930;

— міді — згідно з ГОСТ 26931;

—  цинку — згідно з  ГОСТ 26934.

10.21.2  Визначають вміст мікотоксинів:

—  зеараленону і Т-2 токсину  —  згідно з  ГОСТ 28001  та згідно з [6];

—  патуліну — згідно з ГОСТ 28396 та згідно з [6] або [7];

— афлатоксину В1 — згідно з ДСТУ ISO 6651 та згідно з [6];

—  стеригматоцистину — згідно з  методикою, затвердженою в  установленому порядку [6];

— дезоксиніваленолу (вомітоксину) — згідно з методикою, затвердженою в установленому порядку [8].

10.21.3Визначають вміст нітратів і нітритів згідно з ГОСТ 13496.19.

10.21.4Визначають вміст залишкової кількості пестицидів згідно з ГОСТ  13496.20 та  ДСТУ ISO  14181.

10.21.5Забруднення радіонуклідами визначають за методиками, які затверджені в установленому порядку. Цезій-137 визначають згідно з методичними вказівками [9] або  [10], а стронцій-90 — згідно з [11]. Рівень вмісту радіонуклідів можна визначити за іншими атестованими та затвердженими методиками.

11 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

11.1 Сіно приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість сіна одного виду і класу, яка  оформлена одним документом (паспортом)  про якість  згідно з додатком Б із зазначенням результатів оцінювання його за показниками  якості та безпеки.

11.2 Для перевіряння відповідності партії сіна вимогам цього стандарту відбирають середні проби для контролювання його якості і направляють у лабораторію на аналіз.

11.3 Якщо припускають погану якість сіна через наявність у ньому ознак затхлості, плісняви, гниття та інших сторонніх запахів, що виникли внаслідок несприятливих умов заготівлі та зберігання, а також через наявність вище встановлених норм отруйних і шкідливих рослин, його пробу в установленому порядку спрямовують у лабораторію ветеринарної медицини для встановлення придатності до використовування.

11.4   Вміст токсичних елементів у сіні визначають на територіях, які розташовані поблизу шкідливих виробництв; радіонуклідів —  на  забруднених ними територіях; нітратів і нітритів  — при внесенні високих доз азотних добрив під час вирощування трав; залишків пестицидів — після застосування їх на травах; токсинів — за забруднення сіна отруйними метаболітами мікроорганізмів, якими були вражені трави під час їх вирощування  чи сіно  під  час заготівлі або зберігання; видимих шкідників (комах  тощо) — за зберігання більше ніж 6 міс.

11.5  За отримання незадовільних результатів оцінювання сіна хоча б за одним із показників повторно відбирають проби та оцінюють його  якість.

11.6 Повторно відбирають проби та оцінюють якість не пізніше ніж через 6 міс. після зберігання, а також у разі виникнення претензій споживача щодо  якості. Результати повторного  оцінювання  поширюють  на  всю  партію сіна.

12 ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ

12.1  Зберігання сіна

12.1.1 Сіно зберігають у сховищах (ангарах, навісах), а також, як виняток, просто неба роздільно за видами і класами, за умови, що воно буде захищене від опадів та інших несприятливих  чинників довкілля  відповідно  до технічної  документації,  затвердженої  у встановленому порядку.

12.1.2 Сховища повинні бути без шкідників, а якщо припускають їх наявність — продезінфіковані  в  установленому порядку.

12.1.3 Під час зберігання сіна не  можна допускати самозігрівання і підвищення температури. Температура сіна  за  зберігання не  повинна  перевищувати температуру довкілля в літній період   більше  ніж  на  5  оС. Якщо  температура  перевищує 40оС , то сіно потрібно вивезти зі  сховища, охолодити і досушити.

12.1.4 У сховищах сіно зберігають так, щоб воно не контактувало з ґрунтом (на підстилках або  стелажах), а також зі   стінами  споруди.

12.1.5 Просто неба сіно зберігають у добре сформованих, закріплених, прикритих  зверху скиртах, стогах та тимчасово,  у технологічному процесі  досушування,  —   в копицях.

12.2 Транспортування сіна

12.2.1  Сіно транспортують усіма видами транспорту  згідно з  правилами  перевезення вантажів,  чинними  на цих  видах транспорту.

12.2.2  На велику відстань та на експорт транспортують лише пресоване сіно в критих транспортних засобах, а також у відкритих засобах за умови, що воно буде захищене від атмосферних опадів. Під час транспортування цього сіна у відкритих транспортних засобах його накривають поліетиленовою  плівкою підвищеної  міцності або водонепроникною чи  іншою тканиною і  надійно  скріплюють.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

13.1  Підприємство-виробник гарантує споживачам відповідність виробленого сіна вимогам цього стандарту  за  умови додержання  правил транспортування  та  зберігання .

13.2  Термін  зберігання  пресованого  сіна,  запакованого  в  поліетиленову  плівку — 1 рік з  дня виготовлення, інших видів  сіна — 6 міс. У разі закінчення  зазначеного терміну зберігання  сіно перевіряють  на відповідність вимогам  цього стандарту, але не пізніше  ніж  за 10 днів  до  згодовування сіна тваринам.

ДОДАТОК Б

(обов ’язковий)

ПАСПОРТ ЯКОСТІ

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Назва підприємства-виробника  ________________________________________________________

Населений пункт, район, область   ______________________________________________________

Вид сіна _____________________________________________________________________________

                            (назва за ботанічним складом, за  способом заготівлі тощо)

Фаза  вегетації рослин  у період  збирання _______________________________________________

Укіс ________________       Рік урожаю  ______________________

            (номер)

Спосіб зберігання і тип сховища _______________________________________________________

Маса закладеного на зберігання сіна, т   ________________________________________________

Дата заготівлі: початок  «___»  ____________ кінець «___» _______________________________

Дата відбирання проб на аналіз  «___» __________________________________  20 _____ р.

Підписи осіб, відповідальних за відбирання проб          ________________________________________

 

РЕЗУЛЬТАТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ

Органолептична  оцінка:

колір  ___________________________запах______________________________________

наявність    плісняви _____________м’якість  (структура) ___________________________

Масова   частка сухої речовини, % ______________________________________________________

Вміст у сухій речовині сіна:

сирого  протеїну, % ______________сирої клітковини, % __________________________

сирої золи, нерозчинної у соляній кислоті, % ____________________________________

обмінної енергії, МДж/кг ___________корм. од./кг  ________________________________

Ботанічний склад:

злаків, %  _____________бобових, %______________осок, % ______________________

різнотрав’я, % _____________отруйних         і шкідливих рослин, % ____________________

сторонніх   домішок, %__________________________________________________________

                                     (малоцінних, шкідливих та отруйних рослин та рослин із грубими стеблами, сміттєвих домішок)

Масова частка листя, % ______________________________________________________________

Фізичні  показники пресованого  сіна  ____________________________________________________

                                                                        (розміри, маса,  щільність  пак  (рулонів) та їх рівномірність)

Токсичність __________________________________________________________________________

Інші показники (за потреби) ___________________________________________________________

Клас якості сіна ______________________________________________________________________

                                                                           (згідно з  ДСТУ  4674:2006) 

Зав. лабораторії _________________________________________________________________

                                                      (назва лабораторії, підпис, ініціали та прізвище)


 

 

Місце печатки

 

«____»_________________20       р.

 

ДОДАТОК В

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ОТРУЙНИХ ТА ШКІДЛИВИХ РОСЛИН,

ПОШИРЕНИХ В УКРАЇНІ, НАЯВНІСТЬ ЯКИХ У СІНІ

НЕГАТИВНО ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я ТВАРИН

І ЯКІСТЬ ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ 


Українська назва рослинЛатинська назва рослин Зона поширення 
   Отруйні рослини
Аконіти

Блекота чорна

Болиголов плямистий

Бутень п’янкий

Водяний хрінлісовий

Дурман звичайний

Жовтець отруйний

Жовтозілля лугове

Калюжниця болотна

Мильнянка лікарська

Орляк звичайний

Образки болотні

Цикута отруйна

Чемериця Лобелієва

Чистець однорічний

Чистець прямий

Шолудивник болотний

Aconitum L.

Hyoscyamus niger L.

Conium maculatum L.

Chaerophyllum temulum L.

Rorippa sylvestris S.

Datura stramonium L.

Ranunculus sceleratus L.

Senecio jacabea L.

Caltha palustris L.

Saponaria officinalis L.

Pteridium aquilinum L.

Calla palustris L.

Cicuta virosa L.

Veratrum Lobelianum Bernh

Stachys annua L.

Stachys recta L.

Pedicularis palustris L.

 Лісостеп, Степ, Крим

По всій території України

По всій території України

По всій території України

По всій території України

По всій території України

Вся Україна, крім Карпат

По всій території України

Болота, заболочені луки

По всій території України

Карпати, Полісся, Степ

Карпати, Полісся

Полісся, Лісостеп, Степ

Полісся, Лісостеп, Степ

Лівобережний Лісостеп

Північно-західна Україна

Полісся, Лісостеп, Карпати

   Шкідливі рослини
 Будяк кучерявий

Гармала звичайна

Гусимець стрілолистий

Зірочник злаковидний

Молочай гострий

Наперстянки

Пажитниця п’янка

Повитиця європейська

Полин гіркий

Хвощ болотний

Хвощ польовий

Хрінниця смердюча

Цибуля гранчаста

Чистотіл великий

Carduus crispus L.

Peganum garmala L.

Arabis sagitatta Bertol

Stel aria graminea L.

Euphorbia escula L.

Digitalis L.

Lolium temulentum L.

Cuscuta europaea L.

Artemisia absinthium L.

Equisetum palustre L.

Equisetum arvense L.

Lepidium ruderale L.

Allium angulosum L.

Chelidonium majus L.

 По всій території України

Степ,  Крим

Карпати, Лісостеп, Полісся

По всій території України

Лісостеп, Закарпаття

По всій території України

Полісся, Лісостеп

По всій території України

По всій території України

Полісся, Лісостеп, Степ

Степ, Крим

По всій території України

По всій території України

По всій території України


ДОДАТОК Г

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Обов’язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормової сировини, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарне      свідоцтво  (ф-2). Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України № 16  від 03.11.98  р.

2 Максимально допустимий рівень (МДР) вмісту деяких хімічних елементів в кормах та кормових добавках для сільськогосподарських тварин, затверджений Державним департаментом ветеринарної медицини   Міністерства аграрної  політики  України 08.08.2000  р.,  № 15-14/155 

3 Максимально допустимий рівень мікотоксинів в кормах для сільськогосподарських тварин, затверджений Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України 31.07.97 р., № 15-3-3-5/33

4 Нормы предельно допустимой концентрации нитратов и нитритов в кормах для сельскохозяйственных  животных и  основных видах  сырья для  комбикормов, утвержденные  Главным государственным санитарным врачом СССР 17.02.89 г., № 143-4/78-5а (Норми гранично допустимої концентрації нітратів і нітритів у кормах для сільськогосподарських тварин і основних видах сировини  для комбікормів)

5 ГН 6.6.1.1-130 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів137Cs та90Sr у продуктах харчування та  питній  воді, затверджені МОЗ України 13.05.2003 р., № 256

6 Правила одночасного виявлення афлатоксину В1, патуліну стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різних кормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.96   р., №  15-14/23

7 Правила визначення  мікотоксину патуліну в кормах і продуктах харчування, затверджені Міністерством  сільського господарства і  продовольства України 09.04.96  р.,  №  15-14/22

8 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и  определению содержания   дезоксиниваленола (вомитоксина)         в  зерне   и  зернопродуктах,    утвержденные    Минздравом СССР 01.06.90 г.,   № 5177–90 (Методичні рекомендації з виявляння,  ідентифікації та визначання  вмісту дезоксиніваленолу (вомітоксину) у зерні  та зернопродуктах)

9 Методика экспрессного радиометрического определения по гамма-излучению объемной и удельной активности радиоцезия в воде,  почве, продуктах питания,  продукции растениеводства и животноводства, утвержденные заместителем Главного государственного врача СССР

18.07.90  (Методика експресного радіометричного визначання за гамма-випромінюванням об’ємної та питомої активності радіоцезію у воді, ґрунті, продуктах харчування, продукції рослинництва та тваринництва)

10 Методические указания «Цезий-137. Определение в пищевых продуктах» (Методичні вказівки «Цезій-137. Визначання в харчових продуктах»).— М., № 5779–91

11 Методические указания «Стронций-90. Определение в пищевых продуктах» (Методичні вказівки  «Стронцій-90. Визначання в харчових продуктах»). — М., № 5778–91

12 ДСН 3.3.6.037–99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені МОЗ України 01.12.99 р., № 37

13 ДСН 3.3.6.042–99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені  МОЗ України від 01.12.99  р.,  № 42

14 ДСП 201–97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними  та біологічними речовинами), затверджені  МОЗ України 09.07.97 р., №  201

15 СанПиН 42-128-4690–88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест, утвержденные  Минздравом  СССР  05.08.1988  г.,  №  4690–88  (Санітарні  правила  утримання територій  населених  місць).





Куплю кукурузу 3 кл
063 201 11 61, 099 437 35 06
Минеральные удобрения
097-533-81-87, 099-933-44-47, 067-471-33-32
Вайбер-чат kolosok.info!
0443933933, 0673740977
Перепробовали много разных сайтов со справочниками сельхоз предприятий, прежде чем попали на kolosok.info, по нашему мнению на Вашем сайте самая лучшая база сельхоз производителей в интернете! Спасибо!
Выражаем искреннюю благодарность за сотрудничество в области рекламы. Хочется отметить, что мы очень довольны сайтом, который снабжен удобным и простым в применении интерфейсом, где с легкостью можно найти любое предприятие Украины и с помощью которого мы нашли много новых клиентов. Более того, хочется отметить компетентность и профессионализм. Спасибо! Преуспевания, успехов всему коллективу!
Наша «Агро-технічна компанія» занимается закупкой зерновых. С сайтом kolosok.info знакомы менее двух недель, тем не менее, после заказанных тут sms-рассылок, оператор мобильной связи Kyivstar дважды блокировал сим-карту за чрезмерное количество входящих звонков. В итоге, заказывая тут рассылку, рекомендую ставить в рекламу номера других операторов. А коллективу kolosok.info - спасибо за неожиданный результат!
Работаем с сайтом не первый год. Карта закупок удобна в использовании: упрощает поиск контрагентов и дает возможность сэкономить время. Спасибо!
Сайт достоин внимания. Удобен в работе. Рекомендуем к сотрудничеству! Спасибо!
Спасибо за вашу работу. Доска объявлений удобна в использовании. Всем удачи!
kolosok.info это многофункциональный сайт (платформа) с удобной обширной поисковой системой, благодаря которой мы, работая, находим немало продукции урожая, а также надёжных партнёров. Спасибо ребятам, развивающим данный агро-тематический сайт!
Очень довольны смс-рассылкой, которая дает ощутимый результат и быстро помогает найти клиентов. Удобно, что при рассылке можно сделать выбор не только по областям, но и по определенным районам. Сервисом довольны, планируем и дальше вести сотрудничество и пользоваться услугами сайта.
Хороший сайт. Помогает в работе. Большое спасибо.
Благодарны сайту kolosok.info за хорошую роботу и помощь в поиске клиентов для нашей компании