НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ 
 
ПШЕНИЦЯ 
Технічні умови 
ДСТУ 3768:201

ПШЕНИЦА
Технические условия
ГОСТ Украины 3768:2010 
Видання офіційне 
 
 
 Київ 
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 
2010 
ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови», яка була подана на затвердження щодо введення в дію
ДСТУ 3768:2010 

ПЕРЕДМОВА 

1 РОЗРОБЛЕНО: Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки; Відкрите акціонерне товариство «Київмлин»; Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку; Департамент розвитку аграрного ринку Міністерства 
аграрної політики України; Дочірнє підприємство ДАК «Хліб України» «Ізюмський державний комбінат хлібопродуктів»; Іноземне підприємство «СЖС-Україна»; Канадсько-український зерновий проект "Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні - фаза ІІ"; Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон»; Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» 
 
РОЗРОБНИКИ: Н. Бачал; Н. Грюнвальд (науковий керівник); Н. Кравець; Н. Лапай; В. Мельник; С. Небеленчук; Є. Новожилова, канд. біол. наук; О. Оніщенко; А. Розгон; О. Ру; А. Стрельник; В. Стрій, канд. тех. наук; Л. Тихоненко; Л. Фещенко 
 
2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 31 березня 2010 р. № 108 
 
3 НА ЗАМІНУ ДСТУ 3768-2009 
 ____________________________________________________________________________________ 

ЗМІСТ 
 
1 Сфера застосування
2 Нормативні посилання
3 Терміни та визначення понять
4 Технічні вимоги
5 Вимоги щодо безпеки та охорони довкілля
6 Правила приймання
7 Методи визначання показників якості
8 Транспортування і зберігання
9 Гарантії постачальника
Додаток А. Порядок аналізування зерна пшениці на вміст домішок
Додаток Б. Визначання фузаріозних зерен пшениці
Додаток В. Характеристика зовнішніх ознак ураженого фузаріозом зерна пшениці  та знебарвленого і рожевозабарвленого нефузаріозного зерна
Додаток Г. Зовнішні ознаки пшениці із забарвленим зародком
Додаток Д. Перелік токсичного та шкідливого насіння рослин
Додаток Е. Бібліографія
 
 
 
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ 

 ПШЕНИЦЯ 
Технічні умови 
ПШЕНИЦА 
Технические условия 
WHEAT 
Specifications 
Чинний від 2010-04-01 
 
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 

1.1 Цей стандарт поширюється на зерно м'якої (Triticum aestivum L.) і твердої (Triticum durum Desf.) пшениці, призначене для використовування на продовольчі та непродовольчі потреби, а також для торгівлі. 
1.2 Обов’язкові вимоги до зерна пшениці, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, 
тварин та охорону довкілля, викладено у розділах 4 (4.9, 4.10, 4.11) і 5. 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 

 У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи: 
ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення 
ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи 
ДСТУ 4117:2007 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії 
ДСТУ 4233:2003 (ISO7971-1:1986, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 1. Контрольний метод 
ДСТУ 4234:2003 (ISO7971-2:1995, MOD) Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так 
званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод
ДСТУ ГОСТ 29144:2009 (ИСО 711-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности 
(базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод) (ГОСТ 29144-91) (ИСО 711-85), IDT) 
ДСТУ ISO 6639-1:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 1. Основні положення (ISO 6639-1:1986, ІDТ) 
ДСТУ ISO 6639-2:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 2. Відбирання проб (ISO 6639-2:1986, ІDТ) 
ДСТУ ISO 6639-3:2007 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 3. Контрольний метод (ISO 6639-3:1986, ІDТ) 
ДСТУ ISO 6639-4 Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4. Прискорені методи (ISO 6639-4:1986, ІDТ)
ДСТУ ISO 13690-2003 Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб (ISO13690:1999, ІDТ) 
ДСТУ ISO 21415-1: 2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визначання сирої клейковини ручним способом  
ДСТУ ISO 21415-2:2009 Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визначання сирої клейковини механічним способом 
ДСТУ ЕN 12955-2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці 
ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем 
ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом 
 ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) 
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) 
ГОСТ 10840-64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначання натури) 
ГОСТ 10846-91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно та продукти його переробляння. Метод визначання білка) 
ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору) 
ГОСТ 10987-76 Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання склоподібності) 
ГОСТ 13586.1-68 Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице (Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини у пшениці) 
ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання та методи відбирання проб) 
ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками) 
ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості) 
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності та зразкові. Загальні технічні умови) 
ГОСТ 25706-83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги) 
ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті) 
ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів) 
ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання арсену) 
ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методи определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді) 
ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю) 
ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію) 
ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку) 
ГОСТ 27676-88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Зерно і родукти його переробляння. Метод визначання числа падання) 
ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)) 
ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту сміттєвої і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і крупності; вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки) 
ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання). 
ГОСТ 30538–97 Продукты пищевые. Методика определения токсичных элементов атомноэмиссионным методом (Продукти харчові. Методика визначання токсичних елементів атомноемісійним методом) 

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 

У цьому стандарті використані терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422, іншими чинними в Україні нормативно-правовими документами, зокрема: домішки 
Домішки органічного й неорганічного походження, що їх поділяють на зернову та сміттєву, які впливають на якість зерна пшениці. 
3.1 зернова домішка 
3.1.1 бите зерно 
Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком унаслідок механічної дії 
3.1.2 невиповнене зерно 
Зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі, що після видалення зернової і сміттєвої домішок під час просіювання проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x 20,0 мм для м'якої пшениці і 1,9 мм x 20,0 мм – для твердої 
3.1.3 проросле зерно 
Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки; зерно із втраченим корінцем і ростком, що є здеформованим з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка 
3.1.4 зерно, пошкоджене теплом 
Зерно із зміненим кольором оболонки внаслідок сушіння або самозігрівання та здоровим ендоспермом, колір якого не зазнав змін 
3.1.5 зерно, поїдене шкідниками 
Зерно, поїдене шкідниками, незалежно від ступеня його ушкодження 
3.1.6 зерна злакових культур 
Незіпсовані зерна жита, тритикале, ячменю 
3.1.7 зерна із забарвленим зародком 
Зерно з нормальним та непророслим зародком із забарвленою у коричневий чи коричневочорний колір оболонкою в ділянці зародка, що виникає внаслідок ураження грибами чи бактеріями, поширюється на ділянку зародка і продовжується до борідки щонайменше з одного боку зерна (додаток Г) 
3.2 сміттєва домішка 
3.2.1 мінеральна домішка 
Домішки мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо) у залишку на ситі з отворами 1,0 мм х 20,0 мм, а також продукти органічного та неорганічного походження, що просіюються крізь це саме сито (прохід) 
 3.2.2 органічна домішка 
Домішки органічного походження, відмінні від зерен пшениці й злакових культур і шкідливої домішки: частинки стебел, листків, колосків зерна, остюки, плівки, рештки шкідників зерна, насіння дикорослих та інших культурних рослин тощо 
3.2.3 шкідлива домішка 
Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здоров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологічних процесів його переробляння: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння згідно з додатком Д 
3.2.4 зіпсоване зерно 
Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; зі зміненим кольором оболонки та ендосперму внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагрівання під час сушіння та/або крихким ендоспермом. 
До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно – зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, зморщене, нежиттєздатне 
3.3 зерна, пошкоджені клопом-черепашкою 
Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної точки, навколо якої утворюється чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на поверхні такої самої плями, у межах якої є здавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю 
такої самої плями на зародку без здавленості або зморщок і без слідів уколу; у всіх випадках консистенція під плямою крихка і борошниста 
3.4 сажкове зерно 
Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою 
3.5 основне зерно, зернова і сміттєва домішки 
3.5.1 до основного зерна пшениці відносять: 
– цілі та пошкоджені зерна пшениці, що за характером пошкоджень не віднесені до зернової і сміттєвої домішок; 
– зерна із забарвленим зародком: у м’якій пшениці групи А до 8% включно, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу – до 30 % включно; 
– у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і сміттєвої домішок 
3.5.2 до зернової домішки пшениці відносять: 
– зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені теплом; 
– зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці – всі зерна, у м’якій пшениці групи А – понад 8 %, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30 %; 
– зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх пошкоджень; 
– зерна злакових культур, що, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за характером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки; 
– у м’якій пшениці 6-го класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за характером їхніх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки 
3.5.3 до сміттєвої домішки пшениці відносять: 
– прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної домішки, зокрема і шкідливу домішку; 
у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм: 
– мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале, ячменю; 
– частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом. 
 
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ 

4.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1÷3 – група А, класи 4÷5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2. 
М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника 
у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворювальними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі затверджених методик. 

Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці 

  Характеристика і норма для м'якої пшениці за групами та класами      
    А
  Б
 
 Показники  1 2 3 4 5 6
 Натура, г/л, не менше ніж  760 740 730 710 690 Не обмежено
 Склоподібність, %, не менше ніж  50 40Не обмежено
 Вологість, %, не більше ніж  14,0 14,0  14,0  14,0  14,0  14,0
 Зернова домішка, %, не більше ніж  5,0 8,0 8,0 10,0 12,0 15,0
    зокрема:       
        биті зерна  5,0  5,0  5,0    У межах зернової домішки
        зерна злакових культур  4,0 4,0 4,0 4,0 4,0  У межах зернової домішки
        пророслі зерна  2,0 3,0 3,0 4,0 4,0  У межах зернової домішки
 Сміттєва домішка, %, не більше ніж  1,0 2,0 2,0 2,0 2,0 5,0
 зокрема:       
 мінеральна домішка  0,3 0,5 0,5 0,5 0,5 1,0
       зокрема:       
       галька, шлак, руда  0,15 0,15 0,2 0,15 0,2 У межах мінеральної домішки
 зіпсовані зерна  0,3 0,3 0,5 0.3 0,5 1,0
      зокрема:       
      фузаріозні зерна       У межах зіпсованих зерен
 шкідлива домішка  0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,5
       зокрема:       
       сажка, ріжки  0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
       триходесма сива Не дозволено 
        кукіль
У межах шкідливої домішки
        кожен з видів іншого
        токсичного насіння
 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,1
 Сажкове зерно, %, не більше ніж  5,0 5,0 8,0 5,0 8,0 10,0
 Масова частка білка, у перерахунку на суху 
 речовину, %, не менше ніж
 14,0  12,5 11,0 12,5 10,5 Не обмежено
  Масова частка сирої клейковини, %, не 
 менше ніж 
 28,0 23,0 18.0Не обмежено
 Якість клейковини:       
   група  І-ІІ  І-ІІ  І-ІІ Не обмежено
   одиниць приладу ВДК  45 – 100  45 – 100  45 – 100 Не обмежено
 Число падання, с, не менше ніж  220 180 150 150 130 Не обмежено


Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці 


  Характеристика і норма для м'якої пшениці за групами та класами      
 Показники 1 2 3 4 5
 Зерна м’якої пшениці, %, не більше ніж  4 4 8 10 Не обмежено
 Натура, г/л, не менше ніж  750 750 730 710Не обмежено
 Склоподібність, %, не менше ніж 70 6050 40 Не обмежено
 Вологість, %, не більше ніж 14,5 14,5 14,5 14,5 14,5
 Зернова домішка, %, не більше ніж  5,0 5,0 8,0 10,0 15,0
    зокрема:       
        пророслі зерна 1,01,0 3,0 3,0Не обмежено
 Сміттєва домішка, %, не більше ніж  2,0 2,0 2,0 5,05,0
 зокрема:       
 мінеральна домішка 0,3 0,3 0,5 0,51,0
       зокрема:     
       галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,2 0,3У межах мінеральної домішки
 зіпсовані зерна 0,2 0,2 0,5 1,0 1,0
      зокрема:       
      фузаріозні зерна       У межах зіпсованих зерен
 шкідлива домішка 0,2 0,3 0,5 0,5 0,5
       зокрема:      
       сажка, ріжки 0,05 0,05 0,1 0,1 0,1
       триходесма сиваНе дозволено 
        кукіль
У межах шкідливої домішки
        кожен з видів іншого
        токсичного насіння
 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05
 Сажкове зерно, %, не більше ніж 5,0 5,0 5,0 5,0 10,0
 Масова частка білка, у перерахунку на суху 
 речовину, %, не менше ніж
 14,0 13,0 12,0 11,0 Не обмежено
 Число падання, с, не менше ніж 220 200 150 100 Не обмежено


4.2 Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо); мати властивий зерну колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна. 
4.3 Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для м’якої пшениці групи А і групи Б дозволено перший і другий ступені, для 6-го класу – будь-який ступінь знебарвленості. 
4.4 У разі невідповідності граничній нормі якості м’якої пшениці хоча б за одним показником її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини мінімальним вимогам групи А пшеницю переводять у групу Б за умови дотримання 
вимог до інших показників якості. У разі невідповідності хоча б одного показника м’якої пшениці вимогам груп А і Б її переводять у 6-й клас. 
4.5 У разі невідповідності граничній нормі якості твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний за якістю клас. 
4.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна та вміст домішок пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 1 і 2 цього стандарту. 
4.7 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці мінімальним нормам 6-го класу для м’якої і 5-го класу для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності. 
4.8 Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встановлюють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем. 
4.9 Залишкові кількості пестицидів в зерні пшениці не мають перевищувати норм, передбачених МБТиСН 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2]. 
4.10 Уміст радіонуклідів у зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, установлених ГН 6.6.1.1-130 [3]. 
4.11 Уміст шкідливих речовин у зерні пшениці не повинен перевищувати максимально допустимих рівнів, зазначених у таблиці 3. 
 
Таблиця 3 – Максимально допустимий уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів 

Показник  Норма 
Метод контролювання 
 Токсичні елементи, мг/кг: 
  
    свинець  0,5  Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538
    кадмій  0,1  Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538
    арсен  0,2
Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538 
    ртуть  0,03  Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538 
    мідь  10,0  Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538
    цинк  50,0  Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538
 Мікотоксини, мг/кг:   
    афлатоксин В1  0,005 Згідно з МР 2273 [4], МР 4082 [5], ДСТУ ЕN 12955
    зеараленон  1,0  Згідно з МР 2964 [6]
    Т-2 токсин  0,1  Згідно з МР 3184 [7] 
    дезоксиніваленон (вомітоксин)  0,5  Згідно з МР 3940 [8], МУ 5177 [9]
    охратоксин А  0,005
 Згідно з ДСТУ ЕN ІSО 15141-1, ДСТУ ЕN ІSО 15141-2 
 Радіонукліди, Бк/кг:   
    стронцій-90  20
 МУ № 5778 [10] 
    цезій-137  50  МУ № 5779 [11]
 Пестициди  Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від 
 використовування його на конкретній території, та його узгоджують зі
 службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України 

 
5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 

5.1 Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно 
з ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12]. 
5.2 Під час приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно дотримуватися вимог щодо охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, а також вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», [13], в інших чинних нормативно-правових документах. 
5.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [14]. 

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ 

6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3 Сторонні матеріали (каміння, шматки металу, дерева тощо), виявлені за візуального 
огляду партій зерна під час приймання, відвантаження і зберігання, має бути вилучено. 
6.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-черепашкою, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання. Показники безпеки визначаються за сформованими партіями. 
6.3 Пшеницю, в якій домішка інших злакових і зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках. 
6.4 Контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим порядком. 
6.5 Періодичність контролювання умісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників – згідно з вимогами МР 4.4.4-108 [15]. 
6.6 Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості й неможливості розділення на однорідні за якістю партії. 
6.7 У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію. 

7 МЕТОДИ ВИЗНАЧАННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ 

7.1 Відбирають проби зерна згідно з ДСТУ 3355, ДСТУ ISO 13690, ГОСТ 13586.3. 
7.2 Визначають запах, колір і знебарвленість зерна згідно з ГОСТ 10967. 
7.3 Визначають натуру згідно з ДСТУ 4233, ДСТУ 4234, ГОСТ 10840 (арбітражний). 
7.4 Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987. 
7.5 Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ГОСТ 29144, ГОСТ 29143, ГОСТ 13586.5 (арбітражний). 
7.6 Визначають зернову, сміттєву, шкідливу домішки, сажкове зерно та зерна, пошкоджені клопом-черепашкою, згідно з ГОСТ 30483 із доповненнями, наведеними у Додатках А і Б. 
7.7 Визначають масову частку білка згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 10846 (арбітражний). 
7.8 Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 21415-1, ДСТУ ISO 21415-2, ГОСТ 13586.1 арбітражний). 
7.9 Визначають число падання згідно з ГОСТ 30498 (арбітражний), ГОСТ 27676. 
7.10 Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2, ДСТУ ISO 6639-3, ДСТУ ISO 6639-4, ГОСТ 13586.4. 
7.11 Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3, та згідно з іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я. Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929. 
 
8 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ 

8.1 Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду. 
8.2 Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів. 
8.3 Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до вимог чинних санітарних правил, затверджених  в установленому порядку, й умов зберігання, наведених в «Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы» [16]. 

9 ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА 

Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі 
дотримання умов зберігання та транспортування.  
 
 
 
ДОДАТОК А 
(обов’язковий) 
ПОРЯДОК АНАЛІЗУВАННЯ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ 
НА ВМІСТ ДОМІШОК 
А.1 Наважку пшениці масою 50 г просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром 1,0мм х 20,0мм відповідно до вимог ГОСТ 30483 (3.1.2) протягом 30 с. Прохід сита зважують і відносять до мінеральної домішки. 
А.2 У сході з сита виділяють зерна биті, пошкоджені теплом, зерна злакових культур, пророслі зерна, зерна, поїдені шкідниками, зерна із забарвленим зародком, пошкоджені морозом і недозрілі зерна (зелені), мінеральну, органічну, шкідливу домішки і зіпсоване зерно. 
А.3 Після виділення всіх зазначених вище домішок зерно, що залишилося, просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм протягом 30 с. Весь прохід сита з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм зважують і відносять до дрібних і щуплих зерен. 
А.4 Невиповнені зерна визначають як суму відсоткових вмістів зерен, пошкоджених морозом, недозрілих (зелених), дрібних і щуплих зерен. 
А.5 Сажкові зерна і пошкоджені клопом-черепашкою зерна визначають відповідно до вимог ГОСТ 30483. 

ДОДАТОК Б 
(обов’язковий) 

ВИЗНАЧАННЯ ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН ПШЕНИЦІ. 

Б.1 Засоби та допоміжні пристрої: 
Ваги лабораторні 3-го класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг – згідно з ГОСТ 
24104. 
Лупа зі збільшенням 4,5 - згідно з ГОСТ 25706. 
Дошка лабораторна - згідно з чинним нормативним документом. 
Скальпель або лезо бритви - згідно з чинним нормативним документом. 
Совок - згідно з чинним нормативним документом. 
Чашка для наважки – згідно з чинним нормативним документом. 
Б.2 Відбирання проб 
Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттє-вої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г. 
Б.3 Визначання 
Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка В). У разі виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність 
міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г. 
Б.4 Опрацювання результатів 
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у наважці 50 г множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі « 5» або більше, то другий збільшують на одиницю. 
Б.5 Контролювання результатів 
Розбіжність між результатами контрольних визначань не має перевищувати таких допустимих величин: 
 
Вміст фузаріозних зерен, %  
 Допустимі розбіжності 
за контрольних визначань, %  
 До 0,30 включ.  0,15
 Понад 0,30 до 0,60 включ.  0,25
 Понад 0,60 до 1,00 включ.  0,35
 Понад 1,00 до 3,00 включ.  0,55
 Понад 3,00 до 6,00 включ.  0,85
 Понад 6,00 до 10,00 включ.  1,25



ДОДАТОК В 
(обов’язковий) 

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ОЗНАК 
УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ТА ЗНЕБАРВЛЕНОГО 
І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА 

 Ознака   Фузаріозне зерно 
 Знебарвлене зерно 
 (III ступінь) 
 Рожевозабарвлене 
 нефузаріозне зерно 
 Зовнішній 
вигляд зерна
 Зерно білувате, крейдяне, із повною 
втратою блиску. На окремих зернах 
спостерігаються плями рожевомалинового
або кремово-рожевого 
кольору
 Зерно кремово-біле з
частковою або повною
 втратою блиску
На фоні нормально забарвлених 
оболонок є і плями рожево-червоних 
відтінків на всій поверхні зерна, 
переважно біля зародка, що не 
вдається зіскребти. Зерно має 
нормальний блиск 
 Структура 
 зерна 
Ендосперм рихлий, кришиться, із 
борошнистою консистенцією. За 
пізнього фузаріозу – від борошнистого
до частково склоподібного
Ендосперм за структурою 
близький до нормально 
забарвленого зерна
Ендосперм за скловидністю не 
відрізняється від ендосперму 
нормально забарвленого зерна
 Форма і 
наповненість
Більшість зерен зморщені, щуплі. 
Мають загострені боки і добре 
вдавлену борозенку. У разі пізнього 
фузаріозу за формою борозенки 
та розміром зерна близькі до нормального,
іноді здуті, із відлущеною оболонкою
Не відрізняється від нор-
мально забарвленого 
зерна. На спинці зерна 
оболонка може бути дещо 
зморщена
 Не відрізняється від нормально 
забарвленого зерна. 
Рожево-забарвлена оболонка 
щільно прилягає до 
ендосперму 

 Наявність 
грибкової 
інфекції і 
життєздатність 
зародка
Зародок нежиттєздатний, на зрізі 
має чорний колір. На зародку і в 
борозенці є міцелій гриба
Зародок життєздатний, 
на зрізі блідо-жовтого 
кольору. На зародку і в 
борозенці не має міцелію 
і спородохій гриба 

Зародок життєздатний, на зрізі 
блідо-жовтого кольору. На зародку
і в борозенці немає міцелію 
і спородохій гриба 


 
ДОДАТОК Г 
(довідковий) 

ЗОВНІШНІ ОЗНАКИ ПШЕНИЦІ ІЗ ЗАБАРВЛЕНИМ ЗАРОДКОМ 

Ознаки потемніння оболонки пшениці в ділянці зародка: 
1 – мінімальна площа й інтенсивність потем ніння в ділянці зародку (вигляд зверху); 
2 – мінімальна ступінь охоплювання опері зувальною стрічкою через боковину зер на (товщина й інтенсивність потемніння  стрічки не має значення); 
3 – мінімально необхідний ступінь потемнін ня стрічки, що охоплює зернівку (площа покриття стрічки не має значення). 
Зерно відносять до зерна із забарвленим зародком лише за одночасної наявності ознаки 1 з ознакою 2 або з ознакою 3, що є обов’язковими. 
 
ДОДАТОК Д 
(довідковий) 

ПЕРЕЛІК ТОКСИЧНОГО ТА ШКІДЛИВОГО НАСІННЯ РОСЛИН 

 Ботанічна назва
Загальноприйнята назва 
українською мовою 
Загальноприйнята назва 
англійською мовою 
 Токсичне насіння   
 Acroptilon repens (L.) DC.  Гірчак повзучий  Hardheads, Russian Knapweed
 Agrostemma githago L.  Кукіль звичайний  Corn-cockle
 Conium maculatum L.  Болиголов плямистий  Spotted hemlock
 Coronilla varia L.  В’язіль різнокольоровий  Coronilla, Crown vetch
 Crotalaria spp.  Кроталярія  Crotalaria
 Datura fastuosa L.  Дурман індійський  Downy thorn-apple, hoary thorn-apple
 Datura stramonium L.  Дурман звичайний  Stramony, Thorn apple
 Heliotropium lasiocarpum Fisher et 
C. A. Meyer
 Геліотроп опушеноплідний  Heliotrope
 Lolium temulentum L  Пажитниця п’янка  Darnel
 Ricinus communis L.  Рицина звичайна  Castor-oil plant
 Sophora alopecuroides L.  Софора лисохвоста  Stagger bush, Russian centaury
 Sophora pachycarpa Schrank ex 
C. A. Meyer 
 Софора товстоплідна  Siberian Pachycarpa
 Thermopsis montana  Термопсис гірський  Buffalo pen
 Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton  Термопсис ланцетоподібний, мишатник  False Lupin, Golden Banner
 Trichodesma incanum  Триходесма сива  
 Шкідливе насіння   
 Allium sativum L.  Часник  Garlic
 Cephalaria syriaca (L.) Roemer et 
Shultes 
 Ворсянка, цефалярія сірійська  Teasel
 Melampyrum arvense L.  Мар’янник польовий  Cow-cockle
 Melilotus spp.  Донник  Melilot,Sweet clover
 Sorghum halepense (L.) Pers.  Сорго алепське  Johnson grass
 Trigonella foenum-graecum L.  Пажитник сінний  Fenugreek
 
 
ДОДАТОК Е 
(довідковий) 

БІБЛІОГРАФІЯ 

1 МБТ и СН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медикобіологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я 
СРСР 01.08.89 
2 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 
20.09.2001, № 137 
3 ГН 6.6.1.1-130-2006 Державні гігієнічні нормативи ”Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді”, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 03.05.2006, № 256 
 4 МР 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначання вмісту афлатоксинів у харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони 
здоров’я СРСР 10.12.80, № 2273 
5 МР № 4082-86 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації і визна- 
чання вмісту афлатоксинів у продовольчій сировині і харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 20.03.86, № 4082 
6 МР 2964-84 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначання вмісту зеараленону в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 23.01.84, № 2964 
7 МУ 3184-85 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації та визначання Т-2 токсину в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 29.12.84, № 3184 
8 МУ 3940-84 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту дезоксиніваленону (вомітоксину) в зерні та зернопродуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 26.10.85, № 3940 
9 МУ 5177-90 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту дезоксиніваленону (вомітоксина) та зеараленону в 
зерні та зернопродуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.06.90, № 5177 
10 МУ 5778-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах стронция-90» (Методичні вказівки «Визначання у харчових продуктах стронцію-90»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91, № 5778 
11 МУ 5779-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах цезия-137» (Методичні вказівки «Визначання у харчових продуктах цезію-137»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91, № 5779 
12 ДСП 201-97 Державні санітарні правила «Охорона атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97, №201 
13 Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах зі зберігання і переробки зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР), 
затверджені Міністерством хлібопродуктів СРСР 18.04.88, № 99 
14 СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримування територій населених місць), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР від 05.08.88 
15 МР 4.4.4.-108-2004 Методичні рекомендації «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.07.2004, № 329 
16 «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы» № 9-7-88, затверджена Мінхлібопродуктів СРСР 24.06.88, № 185. 



Минеральные удобрения
097-533-81-87, 099-933-44-47, 067-471-33-32
Вайбер-чат kolosok.info!
0443933933, 0673740977
Перепробовали много разных сайтов со справочниками сельхоз предприятий, прежде чем попали на kolosok.info, по нашему мнению на Вашем сайте самая лучшая база сельхоз производителей в интернете! Спасибо!
Выражаем искреннюю благодарность за сотрудничество в области рекламы. Хочется отметить, что мы очень довольны сайтом, который снабжен удобным и простым в применении интерфейсом, где с легкостью можно найти любое предприятие Украины и с помощью которого мы нашли много новых клиентов. Более того, хочется отметить компетентность и профессионализм. Спасибо! Преуспевания, успехов всему коллективу!
Наша «Агро-технічна компанія» занимается закупкой зерновых. С сайтом kolosok.info знакомы менее двух недель, тем не менее, после заказанных тут sms-рассылок, оператор мобильной связи Kyivstar дважды блокировал сим-карту за чрезмерное количество входящих звонков. В итоге, заказывая тут рассылку, рекомендую ставить в рекламу номера других операторов. А коллективу kolosok.info - спасибо за неожиданный результат!
Работаем с сайтом не первый год. Карта закупок удобна в использовании: упрощает поиск контрагентов и дает возможность сэкономить время. Спасибо!
Сайт достоин внимания. Удобен в работе. Рекомендуем к сотрудничеству! Спасибо!
Спасибо за вашу работу. Доска объявлений удобна в использовании. Всем удачи!
kolosok.info это многофункциональный сайт (платформа) с удобной обширной поисковой системой, благодаря которой мы, работая, находим немало продукции урожая, а также надёжных партнёров. Спасибо ребятам, развивающим данный агро-тематический сайт!
Очень довольны смс-рассылкой, которая дает ощутимый результат и быстро помогает найти клиентов. Удобно, что при рассылке можно сделать выбор не только по областям, но и по определенным районам. Сервисом довольны, планируем и дальше вести сотрудничество и пользоваться услугами сайта.
Хороший сайт. Помогает в работе. Большое спасибо.
Благодарны сайту kolosok.info за хорошую роботу и помощь в поиске клиентов для нашей компании