ДСТУ 4307:2004
Видання офіційне
Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2005
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБНИКИ: В. Касьяненко, канд. техн. наук; Т. Матвєєва (керівник розробки)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України
Держспоживстандарт України, 2005
ЗМІСТ
С.
ДСТУ 4307:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ СІЛЬ ЙОДОВАНА
Технічні умови
СОЛЬ ЙОДИРОВАННАЯ
Технические условия
SALT JODIZED
Specifications
Чинний від 2005-07-01
Цей стандарт поширюється на сіль йодовану, яку застосовують як профілактичний засіб, призначений для профілактики захворювань, пов’язаних з йодною недостатністю в організмі людей.
Вимоги щодо безпечності продукції викладено у 4.2.2; 4.2.3 та 4.2.4.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 1828-78 Рукавички для виробничо-технічних потреб. Технічні вимоги ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97) Сіль кухонна. Загальні технічні умови ДСТУ .1-2003 Сіль кухонна. Правила відбирання і підготовки проб*
ДСТУ .2-2003 Сіль кухонна. Визначення органолептичних показників*
ДСТУ .3-2003 Сіль кухонна. Визначення вологи*
ДСТУ .4-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту нерозчинного у воді залишку*
ДСТУ .5-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту хлору*
ДСТУ .6-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту кальцію і магнію*
ДСТУ .7-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту сульфатів*
ДСТУ .8-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту калію*
ДСТУ .12-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту залізистосиньородистого калію*
ДСТУ .13-2003 Сіль кухонна. Визначення вмісту оксиду заліза*
ДСТУ .21-2003 Сіль кухонна. Визначення маси нетто*
ДСТУ .22-2003 Сіль кухонна. Визначення крупності*
ДСТУ .24-2003 Розсіл хлориду натрію. Визначення густини*
ДСТУ .25-2003 Розсіл хлориду натрію. Визначення складу*
ДСТУ .27-2003 Сіль кухонна. Визначення якості маркування і пакування*
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки)
* Буде видано.
Видання офіційне
ГОСТ 12.1.011-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухобезпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.044-89 (ISO 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухобезпека речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначання)
ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.4.010-75 ССБТ. Средства индивидуальной защиты. Рукавицы специальные. Технические условия (ССБП. Засоби індивідуального захисту. Рукавиці спеціальні. Технічні умови)
ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 12.4.021-75 ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования (ССБП. Системи вентиляційні. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.4.028-76 ССБТ. Респираторы ШБ-1 «Лепесток» Технические условия (ССБП. Респіратори ШБ-1 «Пелюстка».Технічні умови)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила установлення допустимих викидів шкідливих речовин виробничими підприємствами)
ГОСТ 112-78 Термометры метеорологические стеклянные. Технические условия (Термометри метеорологічні скляні. Технічні умови)
ГОСТ 1770-74 Посуда мерная лабораторная стеклянная. Цилиндры, мензурки, колбы, пробирки. Общие технические условия (Посуд мірний лабораторний скляний. Циліндри, мензурки, колби, пробірки. Загальні технічні умови)
ГОСТ 2226-88 (ИСО 6590-1-83; ИСО 7023-83) Мешки бумажные. Технические условия (Мішки паперові. Технічні умови)
ГОСТ 2228-81 Бумага мешочная. Технические условия (Папір мішковий. Технічні умови)
ГОСТ 4202-75 Калий йодноватокислый. Технические условия (Йодит калію. Технічні умови) ГОСТ 4204-77 Кислота серная. Технические условия (Кислота сірчана. Технічні умови)
ГОСТ 4207-75 Калий железистосинеродистый 3-водный. Технические условия (Калій залізисто- синьородистий 3-водний. Технічні умови)
ГОСТ 4232-74 Калий йодистый. Технические условия (Йодит калію. Технічні умови)
ГОСТ 4328-75 Натрия гидроокись. Технические условия (Гідроксид натрію. Технічні умови) ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия (Вода дистильована. Технічні умови) ГОСТ 6816-79 Калий железистосинеродистый технический. Технические условия (Калій залізи- стосиньородистий. Технічні умови)
ГОСТ 7247-90 Бумага для упаковывания пищевых продуктов на автоматах. Технические условия (Папір для пакування харчових продуктів на автоматах. Технічні умови)
ГОСТ 7328-82 Меры массы общего назначения и образцовые. Технические условия (Міри маси загальної призначеності та зразкові. Технічні умови)
ГОСТ 7933-89 Картон для потребительской тары. Общие технические условия (Картон для споживацької тари. Загальні технічні умови)
ГОСТ 8273-75 Бумага оберточная. Технические условия (Папір обгортковий. Технічні умови) ГОСТ 9078-84 Поддоны плоские. Общие технические условия (Піддони плоскі. Загальні технічні умови)
ГОСТ 10163-76 Крахмал растворимый. Технические условия (Крохмаль розчинний. Технічні умови) ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия (Плівка поліетиленова. Технічні умови)
ГОСТ 12303-80 Пачки из картона, бумаги и комбинированных материалов. Общие технические условия (Пачки з картону, паперу та комбінованих матеріаліів. Загальні технічні умови)
ГОСТ 13502-86 Пакеты из бумаги для сыпучей продукции. Технические условия (Пакети з паперу для сипучої продукції. Технічні умови)
ГОСТ 13511-91 Ящики из гофрированного картона для пищевых продуктов, спичек, табака и моющих средств. Технические условия (Ящики з гофрованого картону для харчових продуктів, сірників, тютюну та миючих засобів. Технічні умови)
ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)
ГОСТ 14919-83 Электроплиты, электроплитки и жарочные электрошкафы бытовые. Общие технические условия (Електроплити, електроплитки та жарочні електрошафи побутові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 17308-88 Шпагаты. Технические условия (Шпагати. Технічні умови)
ГОСТ 17811-78 Мешки полиэтиленовые для химической продукции. Технические условия (Мішки поліетиленові для хімічної продукції. Технічні умови)
ГОСТ 19360-74 Мешки-вкладыши пленочные. Общие технические условия (Мішки-вкладиші плівкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 20490-75 Калий марганцовокислый. Технические условия (Перманганат калію. Технічні умови)
ГОСТ 22180-76 Кислота щавелевая. Технические условия (Кислота щавлева. Технічні умови) ГОСТ 23285-78 Пакеты транспортные для пищевых продуктов и стеклянной тары. Технические условия (Пакети транспортні для харчових продуктів та скляної тари. Технічні умови)
ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Терези лабораторні загальної призначеності та зразкові. Загальні технічні умови)
ГОСТ 24597-81 Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры (Пакети тарно- штучних вантажів. Основні параметри та розміри)
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Основные параметры и размеры (Посуд і устатковання лабораторні скляні. Основні параметри та розміри)
ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка поліетиленова термозсідальна. Технічні умови)
ГОСТ 26663-85 Пакеты транспортные. Формирование с применением средств пакетирования. Общие технические требования (Пакети транспортні. Формування з використовуванням засобів пакетування. Загальні технічні умови)
ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения ртути (Сировина та продукти харчові. Метод визначання ртуті)
ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина та продукти харчові. Метод визначання миш’яку)
ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения меди (Сировина та продукти харчові. Метод визначання міді)
ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения свинца (Сировина та продукти харчові. Метод визначання свинцю)
ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения кадмия (Сировина та продукти харчові. Метод визначання кадмію)
ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка (Сировина та продукти харчові. Метод визначання цинку)
ГОСТ 27068-86 Натрий серноватистокислый (натрия тиосульфат) 5-водный. Технические условия (Натрій сіркуватистокислий (натрію тіосульфат) 5-водний. Технічні умови).
ГОСТ 29227-91 (ИСО 835-1-81) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Піпетки градуйовані. Частина 1. Загальні вимоги) ГОСТ 29251-91 (ИСО 385-1-84) Посуда лабораторная стеклянная. Бюретки. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Бюретки. Частина 1. Загальні вимоги)
3. КЛАСИФІКАЦІЯ
а) за способом одержання:
б) за якістю на сорти:
в) за видом добавки:
г) за крупністю:
Під час постачання солі йодованої на експорт кодування продукції виконують згідно з кодом ОКП (додаток А).
4. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
Сіль йодована повинна бути виготовлена відповідно до вимог цього стандарту і за технологічною документацією з дотриманням санітарних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.
4.2.Характеристики
Таблиця 1 — Органолептичні показники
Назва показника | Характеристика солі йодованої сортів | Методи випробовування | |
| екстра і вищого | першого |
|
1 Зовнішній вигляд | Кристалічний сипкий продукт. Дозволено грудочки, які розвалюються під час легкого натискування. Наявність сторонніх механічних домішок, не пов"язаних з походженням солі, не дозволено | Згідно з ДСТУ .2* | |
2 Смак | Солоний із присмаком йодувальної добавки | Згідно з ДСТУ .2* | |
3 Колір | Білий | Білий з відтінками, обумовленими походженням солі | Згідно з ДСТУ .2* |
4 Запах | Слабкий запах йоду, властивий продукту | Згідно з ДСТУ .2* | |
* Буде видано. Примітка. Дозволено наявність темних часток у межах норми вмісту нерозчинного у воді залишку, яка встановлена для кожного сорту (див. таблицю 2). |
Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники
Назва показника | Норма для сортів | Метод випробовування | ||
| екстра | вищий | перший |
|
1 Масова частка натрію хлористого, %, не менша ніж | 99,50* | 98,20* | 97,50* | Згідно з ДСТУ .5** |
2 Масова частка іону кальцію, %, не більша ніж | 0,02* | 0,35* | 0,55* | Згідно з ДСТУ .6** |
3 Масова частка іону магнію, %, не більша ніж | 0,01* | 0,08* | 0,10* | Згідно з ДСТУ .6** |
4 Масова частка іону сульфату, %, не більша ніж | 0,20* | 0,85* | 1,20* | Згідно з ДСТУ .7** |
5 Масова частка іону калію, %, не більша ніж | 0,02* | 0,10* | 0,20* | Згідно з ДСТУ .8** |
6 Масова частка оксиду заліза (ІІІ), %, не більша ніж | 0,005* | 0,040* | 0,040* | Згідно з ДСТУ .13** |
7 Масова частка нерозчинного у воді залишку (н.з), %, не більша ніж | 0,03* | 0,25* | 0,45* | Згідно з ДСТУ .4** |
8 Масова частка йоду, % | (40 ± 15) ? 10"4 | Згідно з 10.4 цього стандарту | ||
9 Масова частка вологи, %, не більша ніж | 1,0 | Згідно з ДСТУ .3** | ||
* У перерахунку на суху речовину. ** Буде видано. |
Таблиця 3 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів
Назва показника | Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більша ніж | Метод випробовування |
Ртуть | 0,01 | Згідно з ГОСТ 26927 |
Миш"як | 1,00 | Згідно з ГОСТ 26930 |
Мідь | 3,00 | Згідно з ГОСТ 26931 |
Свинець | 2,00 | Згідно з ГОСТ 26932 |
Кадмій | 0,10 | Згідно з ГОСТ 26933 |
Цинк | 10,00 | Згідно з ГОСТ 26934 |
Масова частка добавки не повинна перевищувати 0,001 % у перерахунку на суху речовину згідно з ДСТУ 3583 (ГОСТ 13830).
За крупністю сіль йодована повинна відповідати нормам, зазначеним у таблиці 4.
Таблиця 4 — Крупність
Крупність | Норма | Методи випробовування |
Виварна (вакуумна та черінна) |
| Згідно з ДСТУ .22** |
до 0,8 мм включ., %, не менша ніж | 75,0 |
|
від 0,8 мм до 1,2 мм, %, не більша ніж | 25,0 |
|
Мелена (кам"яна й осідна) |
| Згідно з ДСТУ .22** |
Крупність 0 (помел 0) |
|
|
до 0,8 мм включ, %, не менша ніж | 70,0 |
|
понад 1,2 мм включ., %, не більша ніж | 10,0 |
|
Крупність 1 (помел 1) |
| Згідно з ДСТУ .22** |
до 1,2 мм включ., %, не менша ніж | 85,0 |
|
понад 2,5 мм включ., %, не більша ніж | 5,0 |
|
Крупність 2 (помел 2) |
| Згідно з ДСТУ .22** |
до 2,5 мм включ., %, не менша ніж | 85,0 |
|
понад 4,0 мм включ., %, не більша ніж | 5,0 |
|
Просіяна (кам"яна й осідна) |
| Згідно з ДСТУ .22** |
Крупність 0 (помел 0) |
|
|
до 0,2 мм, %, не більша ніж | 10,0 |
|
від 0,2 мм до 0,8 мм включ., %, не менша ніж | 85,0 |
|
понад 0,8 мм включ., %, не більша ніж | 5,0 |
|
Крупність 1 |
| Згідно з ДСТУ .22** |
до 0,8 мм включ., %, не більша ніж | 10,0 |
|
від 0,8 мм до 1,2 мм включ., %, не менша ніж | 85,0 |
|
понад 1,2 мм включ., %, не більша ніж | 5,0 |
|
Сіль йодовану виробляють з такої сировини:
галіт (соляна сировина), який добувають підземним способом або з морської води згідно з [3] ДСТУ .24 і ДСТУ .25;
природні або штучні розсоли згідно з чинними нормативними документами;
йодид калію кваліфікації не нижче «ч» згідно з ГОСТ 4232;
йодат калію кваліфікації не нижче «ч» згідно з ГОСТ 4202 або згідно з чинними нормативними документами;
калій залізистосиньородистий 3-водний (фероціанід калію) згідно з ГОСТ 4207, ГОСТ 6816 чи згідно з чинними нормативними документами;
вода питна згідно з [4].
Кожну партію сировини треба супроводжувати документом про якість установленої форми.
Дозволено використовувати матеріали вітчизняного та закордонного виробництва, якість яких відповідає вимогам цього стандарту за наявності документа про якість і висновку санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифіката відповідності.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Рівень шуму на робочих місцях операторів змішувальних установок не повинен перевищувати норм згідно з вимогами [6].
Показники вібраційної навантаги працівників на робочих місцях або робочої зони не повинні перевищувати норм згідно з [7].
Рухомі елементи, зубчасті колеса та частини урухомників технологічного устатковання, що нагріваються, повинні бути закриті кожухами або огороджувальними пристроями.
Сіль йодована має корозійну дію.
Соляний пил, що потрапляє у ранки на шкірі, поліпшує загоювання, на непошкоджену шкіру не впливає.
Контролювання гранично допустимих викидів у атмосферу треба здійснювати згідно з ГОСТ 17.2.3.02.
Марковання повинно містити такі дані:
На пакетиках солі йодованої масою від 1 г до 10 г зазначають такі дані:
Дозволено наносити іншу інформацію, передбачену чинними нормативними документами, дія яких поширюється на даний продукт.
Під час постачання продукції за межі України повинно бути марковання додатково мовою, передбаченою контрактом чи договором.
Етикетку пришивають до мішка, а у групове паковання вкладають усередину.
8. ПАКУВАННЯ
Паковання повинно забезпечувати збереження продукту під час його транспортування, повинно бути якісне, сухе, чисте, вологонепроникне і не допускати просипання продукту крізь тканину та шви мішка; забезпечувати цілісність паковання і зберігання якості солі до закінчення терміну придатності до споживання.
до 0,5 кг:
до 2,0 кг:
до 50 кг:
до 1,5 т:
до 20 кг:
до 50 кг:
Сіль, розфасовану у споживче паковання, укладають в ящики так, щоб уникнути порожнин та переміщення продукту під час транспортування.
Стики клапанів ящиків обклеюють клейкою стрічкою (типу скотч) згідно з чинними нормативними документами чи прошивають металевими скобками на дротово-швейній машині, а після упакування верхні клапани обклеюють клейкою стрічкою (типу скотч) або ящики перев’язують шпагатом згідно з ГОСТ 17308.
Дозволено продукт у споживчому пакованні упаковувати у поліетиленову плівку згідно з ГОСТ 10354 або у поліетиленовий мішок-вкладиш згідно з ГОСТ 19360 з наступним упакуванням у ящики.
Паперові пакети групового паковання обклеюють клейкою стрічкою (типу скотч) згідно з чинними нормативними документами або перев’язують шпагатом згідно з ГОСТ 17308.
Дозволено горловину мішків зав’язувати шпагатом згідно з ГОСТ 17308.
Маса нетто солі йодованої у контейнерах не повинна перевищувати (1000 ± 40) кг або (1500 ± 60) кг.
9. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Накриті вагони та контейнери повинні бути сухі, без щілин, з дахом, що не протікає, з люками та дверима, що добре зачиняються. Під час транспортування продукту щілини, проміжки у дверних прорізах і люкові отвори закладають.
Не дозволено транспортувати продукт у забруднених вагонах, контейнерах, автомашинах, трюмах зі слідами забруднювальних, пахучих та отруйних вантажів, що їх перевозили раніше, а також у вагонах, контейнерах і трюмах з фарбою, яка не просохла, пахне або зберегла запах.
Перед навантажуванням продукту підлогу вагонів, автомашин, контейнерів і трюмів треба вист- лати папером або чистими паперовими обрізками чи іншим матеріалом. У вагонах крюки чи частини, що виступають, обгортають папером, підлогу і стіни вагона за узгодженням із замовником оббивають папером чи поліетиленовою плівкою на висоту завантаження продукту.
Транспортні пакети дозволено скріплювати поліетиленовою термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951, поліетиленовою стрічкою згідно з ГОСТ 10354, стретч-плівкою з подальшим скріплюванням металевою стрічкою, поліпропіленовою стрічкою чи поліестровою стрічкою, стропами згідно з чинними нормативними документами чи іншими засобами скріплювання згідно з ГОСТ 26663.
Маса транспортного пакета — не більше ніж 1,5 т.
10. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ
Відбирати і готувати проби для визначання органолептичних і фізико-хімічних показників, зокрема крупності і маси нетто, треба згідно з ДСТУ .1.
Готувати проби для визначання вмісту токсичних елементів треба згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 126930, ГОСТ 26934.
Визначати органолептичні показники, зазначені у таблиці 1, треба згідно з ДСТУ .2.
Визначати фізико-хімічні показники, зазначені в таблиці 2, крупність, зазначену у таблиці 4, і масу нетто, зазначену у 4.5.11, треба згідно з ДСТУ .3 — ДСТУ .8, ДСТУ .12, ДСТУ .13, ДСТУ .21 і ДСТУ .22.
Дозволено застосовувати інші методи випробовування, використовуючи імпортне лабораторне устатковання і реактиви, що атестовані у встановленому порядку.
Метод оснований на окисленні йодидів перманганатом калію, вилученні надлишку перманганату калію щавлевою кислотою і титруванні виділеного йоду тіосульфатом натрію.
Терези лабораторні загальної призначеності 2-го класу точності з найбільшою межею зважування 200 г і 4-го класу точності з найбільшою межею зважування 500 г і допустимою похибкою зважування не більшою ніж 0,2 мг і 0,01 г відповідно згідно з ГОСТ 24104.
Набір гир Г-2-210 2-го класу точності та Г-4-410 4-го класу точності згідно з ГОСТ 7328.
Плитка нагрівальна закритого типу згідно з ГОСТ 14919 чи аналогічна згідно з чинними нормативними документами.
Термометр метеорологічний скляний з діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 оС, ціною поділки (1 ^ 2) оС і похибкою ± 1 оС згідно з ГОСТ 112 чи аналогічний згідно з чинними нормативними документами.
Розчин йодистого калію з масовою часткою 1 % готують так:
Розчин концентрацією 0,1 моль/дм3 готують з фіксаналу.
Розчин кислоти концентрацією 1 моль/дм3 готують так: 54 см3 сірчаної кислоти густиною 1830 кг/м3 циліндром переносять у стакан місткістю 1 дм3, в який попередньо налито 946 см3 води, і перемішують.
Розчин кислоти концентрацією 1 моль/дм3 готують так: 90,000 г щавлевої кислоти розчиняють у 250 — 300 см3 води у стакані місткістю 300 см3. Розчин переносять у мірну колбу місткістю 1 дм3 і доводять об’єм розчину водою до мітки.
Розчин концентрацією 0,1 моль/дм3 готують з фіксаналу.
Розчин тіосульфату натрію концентрацією с (Na2S203) = 0,005 моль/дм3 (0,005 N) готують з розчину концентрацією 0,1 N розведенням його у мірному посуді у 20 разів. Титр розчину періодично контролюють (за чистим йодом, біхроматом калію чи перманганатом калію).
Розчин крохмалю з масовою часткою 0,5 % готують так: 0,5 г крохмалю розчиняють у 3—5 см3 насиченого розчину хлористого натрію до одержання однорідної суспензії і вливають у 95—97 см3 гарячого (нагрітого до кипіння) насиченого розчину хлористого натрію, одночасно перемішуючи розчин.
Не дозволено для готування розчину використовувати картопляний крохмаль.
Дозволено готувати розчин без використовування розчину хлористого натрію.
Надлишок перманганату калію руйнують доданням 5 см3 розчину щавлевої кислоти. Якщо розчин не знебарвлюється, додають ще кілька крапель щавлевої кислоти і перемішують.
Після охолодження розчину до кімнатної температури додають 10 см3 свіжоприготовленого розчину йодистого калію.
Колбу закривають корком, витримують у темному місці 10—15 хв, після чого титрують з бюретки розчином тіосульфату натрію концентрацією 0,005 моль/дм3 спочатку без крохмалю до солом’яно- жовтого кольору, потім додають 1 см3 крохмалю і продовжують титрувати до зникнення забарвленості.
Одночасно проводять три паралельних визначання з однієї наважки солі, а контрольне випробовування проводять з тими самими кількостями реактивів, використовуючи іншу наважку солі, яка не оброблена йодувальною добавкою.
Масову частку йодид-іона (Х1) у відсотках розраховують за формулою:
Х1 =- ^2)0.0001061100%,(1)
m
деV1 — об’єм розчину тіосульфату натрію, витрачений на титрування аналізованої проби, см3;
V2—об’єм розчину тіосульфату натрію, витраченийна титрування контрольного розчину,
см3;3
0,0001061 — маса іона йоду, еквівалентна масі тіосульфату натрію в 1 см3 розчину концентрацією 0,005 моль/дм3, г;
m—маса сухої наважки солі, г;
100—коефіцієнт перерахунку грамів у відсотки.
За результатберуть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань, одержаних з однієї наважки продукту, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,0005 %, якщо вміст йоду — до 0,005 %.
Допустима розбіжність між результатами випробовування, виконаними у двох різних лабораторіях, не повинна перевищувати 0,001 %, що відповідає 10 мг/кг, щодо середнього арифметичного за довірчої ймовірності Р = 0,95.
Опрацьовування результатів виконують до п’ятого десяткового знака і заокруглюють до четвертого десяткового знака.
Метод оснований на взаємодії йодноватокислого калію з йодистим калієм у кислому середовищі й титруванні йоду, що виділився, розчином тіосульфату натрію.
Використовують засоби вимірювальної техніки та допоміжні пристрої (8.4.1.2), а також додатково розчин сірчаної кислоти з масовою часткою 5 %.
Розчин сірчаної кислоти з масовою часткою 5 % готують так: 2,7 см3 кислоти густиною 1830 кг/м3 піпеткою переносять у стакан місткістю 100 см3, в який попередньо налито 97,3 см3 води, і перемішують.
Потім титрують з бюретки розчином тіосульфату натрію до солом’яно-жовтого кольору, додають 1 см3 розчину крохмалю і титрують до знебарвлювання розчину.
Одночасно проводять три паралельних визначання з однієї наважки солі, а контрольне визначання проводять з іншої наважки солі, не обробленої йодувальною добавкою, з використовуванням тих самих кількостей реактивів.
Масову частку іона йоду (Х2), у відсотках, розраховують за формулою:
(У1 - V2) ? 0,0001061
Х2^100%,(2)
m
де V1—об’єм розчину тіосульфату натрію, витрачений на титрування випробної проби, см3;
V2—об’єм розчину тіосульфату натрію, витрачений на титрування контрольного розчину, см3;
0,0001061 — маса іона йоду, еквівалентна масі тіосульфату натрію в 1 см3 розчину концентрацією 0,005 моль/дм3, г;
m—маса сухої наважки солі, г;
100 %—коефіцієнт перерахунку грамів у відсотки.
За результат беруть середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань, виконаних з однієї наважки проби, допустима розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,00054 %, що відповідає 5,4 мг/кг, якщо вміст йоду — до 0,005 %.
Допустима розбіжність між результатами випробовування тієї самої проби продукту, виконаними у двох різних лабораторіях, не повинна перевищувати 0,0008 %, що відповідає 8,0 мг/кг, щодо середнього арифметичного за довірчої імовірності Р = 0,95.
Обчислювання виконують до п’ятого десяткового знака і заокруглюють до четвертого десяткового знака.
Визначання вмісту токсичних елементів, зазначених у таблиці 3, проводять згідно з ГОСТ 26927; ГОСТ 26930 — ГОСТ 26934.
Визначання вмісту радіонуклідів проводять згідно з методиками, затвердженими органами охорони України.
Контролювання якості сировини і матеріалів, зазначених у 4.3, проводять згідно з документами, які посвідчують якість продукції підприємства-виробника.
Якість марковання і паковання визначають згідно з ДСТУ .27.
Добова норма вживання продукту складає до 5 г.
Використовувати сіль йодовану дозволено в продуктах, температура яких не перевищує 80 оС.
Після закінчення терміну придатності до споживання сіль йодовану реалізують як кухонну сіль.