ГОСТ НА ТРИТИКАЛЕ. ДСТУ 4762:2007 ТРИТИКАЛЕ Технічні умови ГОСТ Украины ДСТУ 4762: 2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

 ТРИТИКАЛЕ 

Технічні умови 

ДСТУ 4762:2007

Видання офіційне 

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2007 

ПЕРЕДМОВА

РОЗРОБНИКИ: В. Бурцев, канд. біол. наук (керівник розробки); Л. Беда;  О. Гончар, канд. с.-г наук; Г. Гуменюк, д-р.  с.-г. наук; Г. Крошко; З.  Кубів;  Т. Лагута; І.Панченко, канд. с.-г   наук; В. Стрій, канд. техн. наук; О. Шовгун 

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України  від 28 квітня 2007 р. № 95 з 2007–08–01 

3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМIСТ

ДСТУ 4762:2007

1 Сфера застосування 

2 Нормативні посилання 

3 Терміни та визначення понять

4 Загальні технічні вимоги

5 Вимоги безпеки і охорони довкілля

6 Правила приймання

7 Методи контролювання

8 Транспортування і зберігання 

9 Гарантії постачальника 

Додаток А Перелік основних сортів тритикале

Додаток В Характеристика зовнішніх ознак ураженого фузаріозом зерна тритикале, а також знебарвленого і рожевозабарвленого нефузаріозного зерна

Додаток Г Допустимі розбіжності між двома паралельними визначаннями фузаріозних зерен

Додаток Д Бібліографія 

ДСТУ 4762: 2007 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ 

ТРИТИКАЛЕ

Технічні умови 

ТРИТИКАЛЕ

Технические условия 

TRITICALE

Specifications 

Чинний  від 2007–08–01 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на зерно тритикале, призначене для використовування на продовольчі, кормові, технічні   та непродовольчі потреби і для експортування. Обов’язкові вимоги до зерна тритикале, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та охорони довкілля, наведеніrnу 4.2, 4.3 (стан, запах, колір зерна, вологість, вміст смітних домішок, зараженістьrnшкідниками), 5.1 (токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди),5.2 (вимоги безпеки і виробничоїrnсанітарії), 5.3 та 5.4 (охорона природного довкілля).

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422–94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355–96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи

ДСТУ-П-4117–2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії

ДСТУ EN 12955–2001 Продукти харчові. Визначення афлатоксину В₁та суми афлатоксинів В₁, В₂, G₁та G₂у зернових культурах,   фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктів. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищення на імунній колонці

ДСТУ EN ISO 15141-1–2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням силікагелем

ДСТУ EN ISO 15141-2–2001 Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням бікарбонатом

ГОСТ 17.2.3.02–78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиямиr (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 10840–64 Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначання натури)

ГОСТ 10846–91 Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно і продукти його переробки. Метод визначання білка)

ГОСТ 10967–90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)

ГОСТ 13496.20–87 Комбикорма, комбикормовое сырье. Метод определения остаточных количеств пестицидов (Комбікорми,rnкомбікормова сировина. Метод визначання залишкових кількостей пестицидів)

ГОСТ 13586.1–83 Зерно. Методы определения количества иrnкачества клейковины в пшеницеrn(Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини в пшениці)

ГОСТ 13586.3–83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання і методи відбирання проб)

ГОСТ 13586.4–83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками)

ГОСТ 13586.5–93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)

ГОСТ 24104–88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності і зразкові. Загальні технічні  умови)

ГОСТ 25706–83 Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 26927–86 Сырье и продуктыrnпищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначанняrnртуті)

ГОСТrn26929–94 Сырье и продукты пищевые. Подготовкаrnпроб. Минерализация для определения  содержания токсичных элементовrn(Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмістуrnтоксичних елементів)

ГОСТrn26930–86 Сырье и продукты пищевые. Метод   определенияrnмышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначанняrnмиш’яку)

ГОСТ 26931–86 Сырье и продуктыrnпищевые. Методы определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначанняrnміді)

ГОСТ 26932–86 Сырье и продуктыrnпищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначанняrnсвинцю)

ГОСТ 26933–86 Сырье и продукты пищевые.rnМетоды определения кадмия (Сировина і продуктиrnхарчові. Методи   визначання кадмію)

ГОСТrn26934–86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначанняrnцинку)

ГОСТ 27676–88 Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Сировина і продукти харчові.rnМетод визначання числа падання)

ГОСТ 28001–88 Зерно фуражное,rnпродукты его переработки, комбикорма. Методы определенияrnмикотоксинов: Т-2 токсина, зеараленона (Ф-2)rnи охратоксина А (Зерно для кормових потреб, продукти його переробляння, комбікорми. Методи визначання мікотоксинів: Т-2 токсину, зеараленону (Ф-2) і охратоксину А)

ГОСТ 28666.1–90 (ИСOrn6639/1–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 1. Общиеrnположения (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 1. Загальніrnположення)

ГОСТ 28666.2–90 (ИСOrn6639/2–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 2. Отборrnпроб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 2. Відбиранняrnпроб)

ГОСТ 28666.3–90 (ИСOrn6639/3–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 3. Контрольныйrnметод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 3. Контрольнийrnметод)

ГОСТ 28666.4–90 (ИСOrn6639/4–86) Зерновые и бобовые. Определение скрытой зараженности насекомыми. Часть 4. Ускоренныеrnметоды (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискореніrnметоди)

ГОСТ 30483–97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной  и зерновой примесей; содержанияrnмелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой;rnсодержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загальногоrnі фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і крупності;rnвмісту зерен пшениці, пошкоджених клопомчерепашкою; вмісту металомагнітної домішки)

ГОСТrn30498–97 (ISO 3093—82) Зерновые культуры. Определение  числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання).

З ТЕРМІНИrnТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

3.1У цьому стандартіrnтерміни і відповідні їм визначення понять використані згідно з ДСТУ 2422 та чинними нормативно-правовимиrnдокументами.

3.2 Склад основногоrnзерна, зернової і смітної домішок

3.2.1 До основногоrnзерна тритикале відносять:

— цілі та ушкодженіrnзерна тритикале, що за характером ушкоджень не віднесені до зернової і смітної домішок;

— дрібне зерно — ціле зерноrnтритикале, що пройшло крізь сито із розміром вічок 1,7 мм ґrn20 мм;

— цілі неушкоджені зерна пшениці;

—rnу тритикале 3 класу — зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером ушкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і смітної домішок;

3.2.2 До зерновоїrnдомішки тритикале відносять:

— зерна тритикале давлені,rnщуплі, пророслі, морозобійні, пошкоджені самозігріванням чи під часrnсушіння, недозрілі (зелені), биті й поїдені незалежно від характеру та розміру їхніх ушкоджень;

—rnцілі неушкоджені зерна пшениці понадrnнорму, встановлену для класів тритикале;

—  зерна пшениці і  насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером ушкоджень, відповідно до стандартівrnна ці культури, не віднесені до смітної домішки.

3.2.3 До смітноїrnдомішки тритикале відносять:

— домішки, що проходять крізьrnсито з вічками діаметром 1,0 мм;

— у залишку на ситі з вічкамиrnдіаметром 1,0 мм: мінеральну, органічну та шкідливу домішки; насіння   бур’янів; зерно тритикале іrnпшениці з явно зіпсованим ендоспермом відrnкоричневого до чорного кольору;

— фузаріозне зерно;

— насіння  інших  зернових,  зернобобових  культур, віднесеніrnза  характером їх  ушкоджень, згідноrnзі  стандартами на ці культури,rnдо смітної домішки, та різне насіння олійних культур.

3.3 Сажкові зерна

Зерна, у яких борідка або частинаrnповерхні забруднена спорами сажки.

4 ЗАГАЛЬНІrnТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1Зерно тритикале за ботанічнимиrnознаками розрізняють озиме та яре. Перелік взірцевих сортів озимогоrnта ярого тритикале наведено у додатку А.

4.2Залежно відrnпоказників якості зерно тритикале поділяють на 3 класи. Зерно тритикале 1–го іrn2–го класу використовують на продовольчі потреби, 3–го класу — для кормових і технічних потреб. Вимоги до показниківrnякості тритикале за класами наведені в таблиці 1.

4.3Тритикалеrnвсіх класів повинно бути у здоровому стані, без самозігрівання та без теплового ушкодження під час сушіння; мати властивийrnздоровому зерну нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого,rnінших сторонніх запахів); мати нормальний колір; не допускають заражування тритикале шкідникамиrnзерна, крім зараження кліщем не вище II ступеня.

4.4У разі невідповідностіrnграничній нормі якості тритикале хоча б за одним із показниківrnйого переводять у нижчий клас.

4.5За згодою зернових складів,rnінших суб’єктів підприємницької діяльності дозволено постачати  зерно з вологістю та вмістом зернової і смітної домішок у тритикалеrnвище граничної норми за можливості доведення такогоrnзерна до показників якості, зазначених у таблиці 1.

Таблиця 1 — Вимоги до зерна тритикале

4.6Вимоги  до якості тритикале, що формують для експортування, встановлюють у договорі (контракті) між постачальникомrnта покупцем зерна.

5 ВИМОГИrnБЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1Вміст токсичнихrnелементів, мікотоксинів, пестицидів і радіонуклідів у зерні тритикале, що використовують   для продовольчих та технічних      потреб, аrnтакож для експортування,rnне повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені у МБВ № 5061 [1], а в зерніrnдля кормових потреб —Перелікомrn№ 16 від 03.11.1998 року [2]. За радіологічними показниками зерно тритикале повинно відповідати вимогам ГНrn6.6.1.1-130–2006 [3].Максимально допустимі рівні вмісту у зерні тритикале шкідливихrnречовин наведено у додатку Б.

5.2Підrnчас роботи із  зерном тритикале потрібно дотримуватисяrnвимог, викладених у Правилах техніки безпеки № 99–88rn[4].

5.3Контролювання за дотриманням норм викидів  шкідливих речовин в атмосферу необхідно виконувати згідно з вимогамиrnГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201–97 [5].

5.4Охорону ґрунту від забрудненостіrnпобутовими і виробничими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42–128–4690rn[6].

6 ПРАВИЛАrnПРИЙМАННЯ

6.1Правила приймання — згідноrnз ГОСТ13586.3.

6.2У кожній партії тритикале визначають стан зерна, запах, колір, натуру,rnвологість, зернову і смітну домішки, зараженістьrnшкідниками, сажкові зерна, масову частку білка та сирої клейковини,rnїї якість, число падання.

6.3Тритикале, в якому домішкаrnінших зернових, зернобобових та насіння олійних культур становить понадrn15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш тритикале з іншимиrnкультурами та зазначають її склад у відсотках.

6.4Контролювання вмісту і періодичність контролювання токсичних елементів,   мікотоксинів, пестицидівrnта радіонуклідів у тритикале, що використовують для продовольчих,rnтехнічних потреб і для експортування,rnвиконують згідно з методичними рекомендаціями [7], а на кормові потреби — згідно з меодичними рекомендаціямиrn[8].

6.5Кожну партію зерна тритикале супроводжують свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів,rnрадіонуклідів та посвідченням або сертифікатом про якість.

7 МЕТОДИrnКОНТРОЛЮВАННЯ

7.1Відбирають проби згідно з ГОСТrn13586.3 та ДСТУ 3355.

7.2Визначають вологість згідноrnз ГОСТ 13586.5 та ДСТУ-П-4117.

7.3Визначають запах і колір згідноrnз ГОСТ 10967.

7.4Визначаютьrnмасову частку білка згідно з ГОСТ 10846 та ДСТУ-П-4117.rnПостійну величину у формулі розрахунку вмістуrnбілка приймають К = 79,2.

7.5Визначають кількість та якістьrnклейковини згідно з ГОСТ 13586.1, використовуючи зерно тритикале замість зерна пшениці.

7.6Визначають число падання згідноrnз ГОСТ 27676.

7.7Визначають натуру згідно зrnГОСТ 10840.

7.8Визначаютьrnсмітну, зернову домішки і сажкове зерно згідно з ГОСТrn30483. Аналізування проводять за методами, аналогічнимиrnдля зерна пшениці.

7.9Визначаютьrnзараженість шкідниками згідно з ГОСТ 13586.4; ГОСТ 28666.1 (ИСO 6639/1–86); ГОСТ 28666.2 (ИСO 6639/2–86);rnГОСТ 28666.3 (ИСO 6639/3–86); ГОСТ 28666.4 (ИСO 6639/4–86).

Примітка. Стандарти  ISO на  методи контролювання якості використовують, якщо це передбачено контрактом для експортування тритикале.

7.10Визначання фузаріозних зерен

7.10.1Відбирають проби згідно з ГОСТrn13586.3. Від партії тритикале відбирають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби,    звільненої від крупної смітної домішки, згідно з ГОСТ 30483, виділяють двіrnнаважки масою (50,0 ± 0,1) г.

7.10.2Апаратура

Ваги лабораторні з точністю зважування ±rn0,01 г згідно з ГОСТ 24104.

Лупазі збільшенням 4,5 згідно з ГОСТrn25706.

Дошка лабораторна.

Скальпель або лезоrnбритви.

Совок.

Чашка для наважки.

7.10.3Випробовування

Із наважки масою (50,0 ±rn0,1) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідноrnдо додатка В). У випадку виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебарвлених III ступеня, лупоюrnвизначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблятьrnзріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупнихrnознак, зазначених у додатку В. Фузаріозніrnзерна, виділені з кожної наважки, зважують із точністю до 0,01 г

7.10.4Обробляння результатів

Вміст фузаріозних зерен виражаютьrnу відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у 50 г наважки множатьrnна 2. За остаточний результат приймаютьrnсереднє арифметичне значення двох паралельних визначань. Якщо третій десятковийrnзнак дорівнює 5 або більший, то другий збільшують на одиницю.

7.10.5Розбіжність  між результатами  паралельних визначань, а також під час контрольних визначаньrnне повинна перевищувати допустимі величини, зазначені у додатку Г. Якщо розбіжність перевищуєrnдопустимі значення, то аналізування повторюють і враховують середнє арифметичне двох паралельних визначань,rnрозбіжність між якими не перевищує допустимі значення.

7.11Визначання токсичних елементів

Готують  проби до аналізуванняrnзгідно з ГОСТ 26929, визначають ртуть згідно з ГОСТ 26927, миш’як згідноrnз ГОСТ 26930, мідь згідно з ГОСТ 26931, свинець згідно з ГОСТ 26932, кадмій згідно з ГОСТ 26933, цинк згідно зrnГОСТ 26934.

7.12Визначаютьrnпестициди у продовольчому тритикале згідно з ДСанПіНrn8.8.1.2.3.4–000–2001 [9], у кормовому — згідно з ГОСТrn13496.20.

7.13Визначаютьrnмікотоксини       у зерні тритикале для продовольчихrnпотреб згідно з методами, затвердженимиrnМіністерством охорони здоров’я: афлатоксин В₁ — згідноrnз МР № 2273–80 [10] або з  МВ № 4082–86 [11], ДСТУ ENrn12955; зеараленон — згідно з МР  № 2964–84 [12]; Т-2 токсин —згідно   з  МВ  №  3184–84 [13]; дезоксиніваленол  (вомітоксин) rn— згідно з МВ № 3940 [14] або з МВ № 5177–90 [15]; охратоксин А — згідно з         ДСТУ EN ISO 15141–1 або ДСТУ EN ISOrn15141–2; у зерні  тритикале для кормових потреб: зеараленонrnі Т-2 токсин — згідно з  ГОСТ 28001; дезоксиніваленол (вомітоксин) — згідно зrnМВ № 3940–85 [14] або МВ  № 5177–90 [15]; афлатоксин В₁, зеараленонrnі Т-2 токсин — згідно з методами Правил № 15-14/23 [16]; радіонукліди: стронцій-90rn— згідно з МВ № 5778 [17], цезій-137rn— згідно з МВ № 5779 [18].

8 ТРАНСПОРТУВАННЯrnІ ЗБЕРІГАННЯ

8.1Зерно тритикале перевозятьrnнасипом транспортом усіх видів відповідно до правил перевезення вантажів, чинних дляrnтранспорту цього виду.

8.2Транспортні  засоби повинні  бутиrnчисті, без сторонніх запахів. Під  часrnнавантажування, перевезенняrnі розвантажування зерно тритикале треба захищати від атмосферних опадів.

8.3Зерно  тритикале розміщують окремо за класами та зберігаютьrnу чистих, сухих, без сторонніх запахів,rnне заражених шкідниками зерносховищах відповідно до санітарних правил і умов зберігання, затверджених вrnустановленому порядку в Україні.

9 ГАРАНТІЇrnПОСТАЧАЛЬНИКА

Підприємство-постачальникrnгарантує відповідність тритикале вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортуванняrnі зберігання.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХrnСОРТІВ ТРИТИКАЛЕ

ДОДАТОК  Б

(обов’язковий)

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМІrnРІВНІ ВМІСТУ

У ЗЕРНІrnТРИТИКАЛЕ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

ДОДАТОК В

(довідковий)

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХrnОЗНАК

УРАЖЕНОГО ФУЗАРІОЗОМrnЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ,

А ТАКОЖ ЗНЕБАРВЛЕНОГО І РОЖЕВОЗАБАРВЛЕНОГО

НЕФУЗАРІОЗНОГО ЗЕРНА

ДОДАТОК Г

(обов’язковий)

ДОПУСТИМІ РОЗБІЖНОСТІ

МІЖ ДВОМА ПАРАЛЕЛЬНИМИ ВИЗНАЧАННЯМИ

ФУЗАРІОЗНИХ ЗЕРЕН

ДОДАТОК Д

(обов’язковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Медико-биологические требованияrnи санитарные нормы качества продовольственного сырьяrnи  пищевых продуктов, утвержденные Министерствомrnздравоохранения СССР 01.08.1989 г., № 5061 (Медико-біологічніrnвимоги і санітарніrnнорми якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджені МОЗ СРСРrn01.08.1989 р., № 5061)

2 Обов’язковий мінімальнийrnперелік досліджень сировини тваринного і рослинного походження, комбікормової сировини,  комбікормів, вітаміннихrnпрепаратів та  ін., які слід  проводити в державних лабораторіях ветеринарноїrnмедицини і за результатами яких видається ветеринарне свідоцтвоrn(Ф–2), затверджений Державним департаментомrnветеринарної медицини 03.11.1998 р., № 16

3 ГН 6.6.1.1-130–2006 Допустимі  рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді, затвердженіrnМОЗ України 03.05.2006 р., № 256

4 Правила техники безопасности иrnпроизводственной санитарии на предприятиях по хранению и переработкеrnзерна Министерства хлебопродуктов СССР, утвержденные Министерством хлебопродуктов СССР 18.04.1988 г.,rn№ 99–88 (Правила техніки безпеки і виробничоїrnсанітарії на підприємствах   зі зберігання і переробки зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджені Міністерством хлібопродуктівrnСРСР 18.04.1988 р., № 99–88)

5 ДСП 201–97 Державні санітарні правила охорони атмосферногоrnповітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічнимиrnречовинами), затверджені МОЗ України 09.07.97 р., № 201.

6    СанПиН  42-128-4690–88 Санитарные правила содержания населенных мест (СанПіН 42-128-4690–88 Санітарніrnправила утримання населених пунктів)

7 Методичні рекомендації  МР 4.4.4-108–2004 Періодичність контролю продовольчоїrnсировини та харчових продуктів заrnпоказниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 р., № 329

8 Методичні рекомендації «Порядокrnі періодичність контролю комбікормів і комбікормової сировини за показниками  безпеки», затверджені Міністерством агропромислового комплексуrnУкраїни 03.10.1997 р.

9 ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000–2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарськійrnсировині, харчових       продуктах, повітрі робочої зони,rnатмосферному повітрі,   воді водоймищ, ґрунті, затвердженіrnМіністерством охорони здоров’я України 20.09.2001 р.,

№ 137

10 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксиновrnв продовольственном сырье и пищевых продуктах, № 2273–80, утвержденные Минздравом СССР 10.12.1980 г.rn(Методичні рекомендації з  виявлення, ідентифікаціїrnі визначання вмісту афлатоксинів у продовольчій сировині і харчових продуктах,  № 2273–80, затверджені Міністерством охорони здоров’яrnСРСР 10.12.1980 р.)

11 Методические рекомендации поrnобнаружению, идентификации и определению содержания  афлатоксинов в продовольственномrnсырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии, № 4082–86,  утвержденныеrnМинздравом СССР 20.03.1986 г (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації  іrnвизначання вмісту афлатоксинів у продовольчій сировині і  харчових продуктах за допомогою исокоефективної рідинної хроматографії, № 4082–86, затверджені Міністерствомrnохорони здоров’я СРСР 20.03.1986 р.)

12 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах,rn№ 2964–84, утвержденные Минздравом СССР 23.01.1984 г (Методичні рекомендації з  виявлення, ідентифікації      і визначання вмісту зеараленону в харчових продуктах, № 2964–84, затвердженіrnМіністерством охорони здоров’я СРСР 23.01.1984 р.)

13  Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, №rn3184–84, утвержденные Минздравом СССР 23.01.1984 г. (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікаціїrnі визначання  Т-2 токсину в харчових продуктах, № 3184–84, затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 23.01.1984 р.)

14 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержанияrnдезоксиниваленола (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах, № 3940–85, утверждённые Министерством здравоохранения СССР 10.10.1985 г. (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації     і визначанняrnвмісту дезоксиніваленолу (вомітоксину) в зерні і зернопродуктах, № 3940–85, затверджені Міністерством охорониrnздоров’я СРСР 10.10.1985 р.)

15 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленола (вомитоксина), ацетилдезоксиниваленола и зеараленона в зерне и зернопродуктах, № 5177–90, утверждённыеrnМинистерством здравоохранения 18.06.1990 г. (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту дезоксиніваленолу (вомітоксину), ацетилдезоксиніваленолу і зеараленонуrnв зерні і зернопродуктах, № 5177–90, затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСРrn18.06.1990 р.)

 16 Правила одночасного виявленняrnафлатоксину В₁, патуліну, стеригматоцистину, Т-2 токсину та зеараленону в різнихrnкормах, затверджені Міністерством сільського господарства і продовольства України 09.04.1996 р.,rn№ 15—14/23